Вільям Дампір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вільям Дампір
William Dampier
William Dampier - Project Gutenberg eText 15675.jpg
Народився 5 вересня 1651(1651-09-05)
Іст-Кокер, Сомерсет
Помер березень 1715
Лондон
Національність Англієць
Діяльність Пірат, дослідник нових земель, письменник

Вільям Дампір (англ. William Dampier, 5 вересня 1651, Іст-Кокер, Сомерсет — березень 1715, Лондон) — англійський буканьєр, дослідник та письменник. Він був першим англійцем, що дослідив та склав мапи Нової Голандії і Нової Гвінеї. Він вперше здійснив три кругосвітні подорожі.

Перша кругосвітна подорож[ред.ред. код]

Мапа з книги «Нова подорож навколо світу», опублікованої Дампіром в 1697 році. Зіркою позначений Берег Міскіто, детальний опис населення якого, народу Міскіто, здійснив Дампір в 1690—1700 роках. Ці люди, часто змішані з біглими рабами, часто утворювали альянси з піратами проти іспанського уряду.

1678 року він почав кар'єру пірата у складі різних піратських груп, що діяли на узбережжі іспанської Центральної Америки, щонайменш двічі відвідуючи затоку Кампече. Протягом цього періоду в 1679 році він узяв участь у переправі через перешийок Дарієн в Панамі та захоплені кількох іспанських кораблів на його тихоокеанському боці. Після чого пірати здійснили набіг на узбережжя Перу та повернулися до Карибського моря.

1683 року Дампір відвідав Вірджінію, де познайомився з піратом Джоном Куком. На кораблі Кука Дампір обігнув мис Горн та протягом року грабував тихоокеанське узбережжя від Перу до Нової Іспанії. Ця експедиція зібрала багато буканьєрів та їх кораблів, одного часу вона нараховавала десять кораблів. В Новій Іспанії Кук загинув, а на його місце команда обрала його помічника Едварда Девіса. Дампір перейшов на корабель Чарльза Свейна «Сігнет» (Cygnet), та 31 березня 1686 відправився разом з ним через Тихий океан для нападу на Південну Азію. Решта піратів відправилися до Маніли, Пуло-Кондоре, Китаю та Нової Голандії.

1688 року «Сігнет» сів на мілину біля узбережжя Австралії, біля затоки Кінґ. Поки корабель був у ремонті, Дампір описав флору й фауну цього району. Пізніше цього року він та ще два матроси висадилися на Нікобарських островах, та окремо від піратів він повернувся до Анлгії в 1691 році, без грошей, проте зі своїми записами.

Експедиція «Реубака»[ред.ред. код]

Мапа району, дослідженого командою корабля «Реубак» (Roebuck) в 1699 році

Зібрані записи були опубліковані під назвою «Нова подорож навколо світу» (New Voyage Round the World) в 1697 році та пробудили інтерес Британського Адміралтейства, в результаті в 1699 році Дампіру був довірений корабель «Реубак» (Roebuck — «самець косулі») із завданням дослідження берегів Австралії та Нової Гвінеї.

Експедиція відправилася 14 січня 1699 року тв 26 липня досягла острова Дірк-Гартоґ біля затоки Шарк у Західній Австралії. В пошуках прісної води експедиція відправилася на північ та відкрила архіпелаг Дампір і затоку Реубак, проте потім повернула до острова Тімор. 3 грудня 1699 року Дампір обійшов з півночі Нову Гвінею. Рухаючись на схід він ортсав південно-східне узбережжя островів Новий Гановер, Нова Ірландія і Нова Британія, протоку Дампір між цими островами (зараз Острови Бісмарка) та Нову Гвінею.

На шляху додому, «Реубак» 21 лютого 1701 року потерпів корабельну аварію біля острова Ассенсьйон, і його команда залишалася там до 3 квітня, коли її підібрав корабель «Іст-Індіамен» (East Indiaman), та повернулася до Англії в серпні 1701 року.

Хоча багато документів були втрачені під час аварії, Дампір зберіг багато нових мап та даних гідрографічних досліджень морів навколо Австралії та Нової Гвінеї.

Після повернення Дампір представ перед судом за жорстокість. Зокрема, під один член команди був усунений з корабля та потрапив у в'язницю, а після повернення до Англії подав до Адміралтейства скаргу проти Дампіра. В результаті Дампіра було визнано винним, позбавлено звання капітана, а винагороду за плавання утримано в якості штрафу.

Друга кругосвітна подорож[ред.ред. код]

Друга подорож Дампіра до Нової Голандії, 1699

Після експедиції «Реубака» Дампір видав її записи під назвою «Подорож до Нової Голандії» (A Voyage to New Holland) та повернувся до піратства.

Під час Війни за іспанську спадщину в 1701 році він, разом з багатьма іншими піратами, був найнятий на службу британською короною для боротьби проти Франції та Іспанії. Дампір був призначений капітаном 26-гарматного корабля «Сен-Джордж» (St. George) з командою у 120 чоловік. Разом з 16-гарматним галеоном «Сінке Портс» (Cinque Ports, 63 чоловіка) 30 квітня 1703 року він відправився в нову експедицію. На шляху вони безуспішно напали на французький корабель, проте захопили чотири невеликих іспанських корабля.

Ця експедиція стала найбільш відомою через події, пов'язані з її членом Александером Селькірком. Капітан «Сінке Портс» Томас Страдлінґ мав суперечку з Селькірком, одним з його офіцерів, якому не подобалися мореходні якості корабля, та висадив його на ненаселеному архіпелазі Хуан-Фернандес біля узбережжя Чилі. Селькірк залишався на острові 4 роки та 4 місяці, до того, як його підібрав Дампір, і став прототипом для роману Даніеля Дефо «Робінзон Крузо». Побоювання Селькірка, проте, виправдалися — «Сінке Портс» затонув, а більшість його команди загинула.

Дампір повернувся до Англії в 1707 році, а в 1709 опубліковав «Продовження подорожі до Нової Голандії» (A Continuation of a Voyage to New Holland).

Третя кругосвітна подорож[ред.ред. код]

В 1708 році Дампір взяв участь в експедиції Вудса Роджерса на кораблі «Дьюк» (Duke). Ця подорож підібрала Селькірка 2 лютого 1709 та награбувала здобичі на 200 тис. фунтів. Проте, Дампір помер одразу після повернення до Лондона, до отримання своєї частини.

Вплив[ред.ред. код]

Дампір мав значний вплив на кілька відоміших людей:

Значні твори[ред.ред. код]

  • «Нова подорож навколо світу» (A New Voyage Round the World, 1697)
  • «Подорожі та описи» (Voyages and Descriptions, 1699)
  • # «Додатки до подорожі навколо світу» (A Supplement of the Voyage Round the World)
  • # «Подорожі до Кампече» (The Campeachy Voyages)
  • # «Опис вітрів» (A Discourse of Winds)
  • «Подорож до Нової Голандії» (A Voyage to New Holland, Part 1 1703, Part 2 1709)

Література[ред.ред. код]

  • Diana and Michael Preston, A Pirate of Exquisite Mind
  • Anton Gill, Devil's Mariner
  • Riccardo Capoferro, Frontiere del racconto. Letteratura di viaggio e romanzo in Inghilterra, 1690—1750, Meltemi, 2007.
  • Woodes Rogers, Cruising Voyage Round the World, 1712.
  • Clennell Wilkinson, William Dampier, John Lane at the Bodley Head, 1929.

Посилання[ред.ред. код]