Вільям Сароян

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вільям Сароян
Дата народження 31 серпня 1908(1908-08-31)
Дата смерті 18 травня 1981(1981-05-18) (72 роки)
Місце смерті  Фресно, Каліфорнія, США
Поховання Фресно, Каліфорнія та Єреван, Пантеон імені Комітаса
Громадянство США США
Мова творів англійська мова
Жанр роман, оповідання
Magnum opus: "Людська комедія" (The Human Comedy, 1942
Нагороди

 Пулітцерівська премія (1940), «Оскар» (1943) за найкращий сценарій. 

Вільям Сароян (англ. William Saroyan; вірм. Վիլյամ Սարոյան; 31 серпня 1908, Фресно, Каліфорнія, США  — 18 травня 1981, Фресно, Каліфорнія, США)  — американський письменник вірменського походження. Дуже продуктивний прозаїк, що звертався до різних жанрів і тем: від своєї історичної батьківщини («Вірменин та вірменин») до пацифізму («Пригоди Веслі Джексона»). Був удостоєний  Пулітцерівської премії (1940), від якої відмовився, а також «Оскара» (1943) за найкращий сценарій («Людська комедія»). 

Біографія[ред.ред. код]

Народився 31 серпня 1908 року в місті Фресно (штат Каліфорнія), в бідній родині вірменських емігрантів

Розпочав свою трудову діяльність як листоноша.

Визнання прийшло до Сарояна після першої ж збірки оповідань «Відважний молодик на літаючій трапеції» (The Daring Young Man on the Flying Trapeze, 1934); герой однойменного оповідання  — безробітний юнак, що вмирає з голоду. 

Вільям Сароян написав понад півтори тисячі оповідань, дванадцять п'єс і близько десяти романів (деякі незакінчені). Одним з найкращих його творів вважається частково автобіографічна повість «Людська комедія»  (The Human Comedy, 1942). Також відомі його романи «Пригоди Веслі Джексона» (Adventures of Wesley Jackson, 1946) та «Мама, я тебе люблю» (Mama I Love You, 1956) та інші. 

1940 року вийшла друком збірка оповідань «Мене звуть Арам» (My Name Is Aram), 1944 року  — «Дорогий малюк» (Dear Baby). 

Як драматург Сароян заявив про себе п'єсою «Моє серце у горах» (My Heart's in the Highlands, 1939), про невизнаного юного поета, що все приймав близько до серця, та старого актора й музиканта, з його думками про минуле та майбутнє. 

У наступній п'єсі «Все ваше життя» (Time of your life, 1939) письменник у фантасмагоричних сценах, що розгортаються в таверні, змальовує колоритних персонажів, кожний з яких має власне уявлення про щастя. 

У «Вічно ніжній пісні любові» (Love's Old Sweet Song, 1940) описано ідилічне знайомство привабливої старої діви з Каліфорнії з комівояжером та сімейством з Оклахомської глушини. 

Ентузіазм молодості, її пориви  — теми, які особливо приваблювали Сарояна,  — пронизують п'єсу «Прекрасні люди» (The Beautiful People, 1941). 

1943 року була поставлена ​​п'єса «Іди, старий» (Get Away, Old Man), в 1957  — «Печерні люди» (The Cave Dwellers). 

1972 року Сароян опублікував книгу спогадів «Місця, де я проводив час» (Places Where I've Done Time). 

Помер Сароян 18 травня 1981 року в його рідному місті Фресно від раку. Тіло Сарояна було кремовано, частину попелу було поховано у Фресно, а іншу частину, за заповітом, поховано у Вірменії в Пантеоні імені Комітаса поряд з Сергієм Параджановим

Твори[ред.ред. код]

Оповідання[ред.ред. код]

  • «Відважний молодик на літаючій трапеції» (The Daring Young Man on the Flying Trapeze, 1934), 
  • «Вдих та видих» (1936), 
  • «Андранік Вірменський» (1936), 
  • «Маленькі діти» (1937), 
  • «Біда з тиграми» (1938), 
  • «Мене звати Арам» (1940), 
  • «Рок Ваграм» (1951), 
  • «Весь світ і самі небеса» (1956), 
  • «Вельветові штани», 
  • «Сміх», 
  • «60 миль на годину», 
  • «Звідки я родом, там люди виховані», 
  • «Співаки пресвітеріанської церкви», 
  • «Перший день в школі», 
  • "Читач " Всесвітнього альманаху "", 
  • «Гаррі», 
  • «Піаніно», 
  • «Повчальні казочки моєї батьківщини», 
  • "Бідний опалений " араб "", 
  • «Літо білого коня», 
  • «Поїздка в Ханфорд», 
  • «Гранатова гай», 
  • «Старомодний роман з любовними віршами і всім іншим», 
  • «Філіппінець та п'яний», 
  • «Апельсини», 
  • «Війна», 
  • «Перукар, у дядька, якому дресирований тигр відгриз голову». 

П'єси[ред.ред. код]

Романи[ред.ред. код]

  • «Людська комедія» (1943, рос. пер. 1958), 
  • «Пригоди Веслі Джексона» (1946, рос. пер. 1959), 
  • «Мама, я тебе люблю» (1956, рос. пер. 1970), 
  • «Тату, ти збожеволів» (1957, рос. пер. 1964), 
  • «Хлопчики та дівчатка» (1963). 

Мемуари[ред.ред. код]

  • «Не вмирати», 1963, 
  • «Дні життя та смерті і втечі на місяць», 1970, 
  • «Місця, де я відбував термін», 1972. 

Українські переклади[ред.ред. код]

  • Людська комедія— Сумна історія. К., 1971;
  • Американська новела / Упоряд. В. Оленєва. К., 1976;

Фільмографія[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Орлова Р., Добрый утешитель, в кн.: Потомки Гекльберри Финна, М., 1964
  • Гончар Н., Точность детали и правда образа, «Литературная Армения», 1973, No 9
  • Floan N., W. Saroyan, N. Y., 1966. 

Посилання[ред.ред. код]