Вільям Фіц-Осберн

Вільям Фіц-Осберн (англ. William FitzOsbern; бл. 1020—22 лютого 1071 р.) — один із найближчих соратників Вільгельма Завойовника, активний учасник нормандського завоювання Англії та граф Херефорд (з 1067 р.).

Походження

Вільям був сином нормандського лицара Осберна, сенешаля та двоюрідного брата Роберта II, герцога Нормандії. Коли після смерті Роберта герцогом став його малолітній син Вільгельм, одним з його опікунів став сенешаль Осберн. У 1040 р. Осберн був вбитий при захисті юного герцога від змовників. Місце батька при герцогському дворі зайняв його син Гійом (згідно з англійською вимовою — Вільям), що успадкував від своєї матері сеньйорії Пасі та Бретейль.

Участь у нормандському завоюванні Англії

Сенешаль Вільям був одним з перших та найактивніших прихильників організації нормандського вторгнення в Англію. За легендою, саме він переконав нормандських баронів, які сумнівались, в реальності та вигідності цього наміру. Фіц-Осберн був одним із провідників армії герцога Вільгельма, що висадилась наприкінці вересня 1066 р. на англійському узбережжі. Він брав участь у битві при Гастінгсі і скоро після того, як Вільгельм був коронований королем Англії, отримав у володіння острів Уайт та титул графа Херефорда, ставши, таким чином, одним з перших представників англійської титулованої знаті. Коли навесні 1067 р. король Вільгельм І відправився до Нормандії, Вільяму Фіц-Осберну разом із Одо, єпископом Байо, було доручене управління Англією. Головним завданням Фіц-Осберна стала організація оборони східних регіонів країни для того, щоб не допустити данського вторгнення. Саме у Данії знайшли притулок багато англосаксонських аристократів, а сам данський король Свен II Естрідсен зберігав претензії на англійський престол. Резеденцією Фіц-Осберна став Норидж. Данський флот прибув, але лише восени 1069 р., і, завдяки системі оборони, яка була організована Вільямом, не зміг висадитись у Східній Англії. У подальшому Вільям Фіц-Осберн залишався близьким соратником Вільгельма Завойовника, регулярно брав участь у засіданнях Великої королівської ради та нормандських походах на північ.

Граф Херефорд

Руїни замка Вігмор, збудованого Вільямом Фіц-Осберном

У якості графа Херефорда, Вільям Фіц-Осберн спорудив нову систему оборони вже у Західній Англії. Уздовж валлійського кордону він збудував цілий ряд замків: Монмут, Карісбрук, Чепстоу і Вігмор, що закрили шляхи з Південного Уельсу до Англії. Більш того, графу вдалось встановити англійську владу у Ґвенті, одному з кельтських королівств підвенно-східного Уельсу.

Експедиція до Фландрії

Авторитет та вплив Фіц-Осберна яскраво проявились у 1070 р., коли помираючий Балдуїн VI, граф Фландрії, призначив Вільяма опікуном свого малолітнього спадкоємця. Другим опікуном став Філіпп I, король Франції. Але, скоро після смерті Балдуїна VI у Фландрії спалахнуло повстання проти правління вдови померлого графа Рихільди Геннегауської. На чолі повсталих став брат померлого Балдуїна Роберт Фриз. Рехільда звернулась за допомогою до Вільяма Фіц-Осберна та запропонувала йому свою руку та серце. У кінці 1070 р. Вільям з невеликою армією висадився у Фландрії, але 22 лютого 1071 р. англо-нормандські війська були розбиті у битві при Касселі, а сам граф Херефорд був убитий. Невдача фландрської експедиції Вільяма Фіц-Осберна різко ускладнила англо-фламандські відносини. Роберт Фриз, що закріпився на у графському званні за допомогою французького короля, став одним з головних противників Вільгельма Завойовника та неодноразово виявляв підтримку і надавав притулок англосаксонським вигнанцям.

Одруження та діти

Вільям був одружений з Аделаїзою де Тосні, від якої мав, по крайній мір, двох синів та дочку:

• старший, Гійом де Бретейль, успадкував нормандські володіння свого батька
• молодший, Роджер де Бретейль, 2-й граф Херефорд успадкував землі в Англії.
• Емма, дружина Ральфа ІІ, графа Східної Англії з 1075 р.
  

Можливо він також мав незаконнонародженого сина:

• Рауля

Література та посилання

• The Complete Peerage (англ.)
• Nelson, L.: The Normans in South Wales, 1070-1171 (англ.)
• Вільям Фіц-Осберн (англ.)
• Stenton, F.: Anglo-Saxon England. — Oxford, 1971

Перство Англії
Попередник: Нове утворення	Граф Херефорд 1067-–1071	Наступник: Роджер Фіц-Вільям, 2-й граф Херефорд