Вілія (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вілія
Вілія поблизу села Сураж Кам'янки
50°04′58″ пн. ш. 25°46′19″ сх. д. / 50.08300000002777352° пн. ш. 25.77200000002777713° сх. д. / 50.08300000002777352; 25.77200000002777713
Витік с. Підлісне
• координати 50°04′58″ пн. ш. 25°46′19″ сх. д. / 50.08300000002777352° пн. ш. 25.77200000002777713° сх. д. / 50.08300000002777352; 25.77200000002777713
висота, м 283 м
Гирло Горинь
• координати 50°20′24″ пн. ш. 26°31′58″ сх. д. / 50.34000000002777853° пн. ш. 26.53300000002777992° сх. д. / 50.34000000002777853; 26.53300000002777992
Басейн басейн Прип'яті
Країни:  Україна
Регіон Хмельницька область
Рівненська область
Тернопільська область
Довжина 77 км
Площа басейну: 1 815
Притоки: Кутянка, Збитинка (Свитенька) (ліві)
Безіменна, Кума, Боложівка, Безіменна, Губариха, Рудка, Безіменна, Безіменна, Устя Гнилий Рів (праві)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Ві́лія — річка в Україні, в межах Кременецького району Тернопільської області, Рівненського району Рівненської області та Шепетівського району Хмельницької області. Ліва притока Горині (басейн Дніпра).

Опис[ред. | ред. код]

Довжина 77 км. Площа водозбірного басейну 1 815 км². Похил річки 1,0 м/км. Долина коритоподібна терасована, завширшки 1,5—5 км. Заплава здебільшого заболочена, завширшки до 150 м у верхів'ї та 400—800 м у пониззі. Річище звивисте, завширшки до 28 м, завглибшки 1—2 м. Використовується на технічне, сільськогосподарське та побутове водопостачання. Живлення переважно снігове. Льодостав з середини грудня до початку березня. Збудовані меліоративні системи «Вілія», «Устя» тощо.

Розташування[ред. | ред. код]

Вілія бере початок з джерела біля села Підлісне на Подільській височині. Тече переважно на північний схід. Впадає до Горині біля північно-східної околиці міста Острога.

Притоки[ред. | ред. код]

Головні притоки: Кутянка, Збитинка (Свитенька) (ліві); Кума, Боложівка, Губариха, Рудка, Устя Гнилий Ріг (праві).

  • Річка без назви — права притока у Шепетівському районі Хмельницької області. Довжина річки 12 км, похил річки — 5,4 м/км. Площа басейну 77,8 км². Бере початок у Кур'янках. Тече переважно на північний захід і на заході від Загреблі впадає у Вілію. Населені пункти вздовж берегової смуги: Держаки, Загірці, Велика Боровиця, Мала Боровиця. Річку перетинає автомобільна дорога Р26[1].
  • Річка без назви — права притока в Шепетівському районі й Острозькому районі Хмельницької та Рівненської областей. Бере початок на південному заході від Білотина. Тече переважно на північний захід через Сторониче і в Слобідці впадає у Вілію. Населені пункти вздовж берегової смуги: Михайлівка, Новосілка, Прикордонне [2] [3].
  • Падереївка — права притока в Шумському районі Тернопільської області. Бере початок на південному сході від Вербиці. Спочатку тече на південний схід через Темногайці, Великі Загайці, а потім повертає на північний захід і на північній околиці Шумбара впадає у Вілію. Довжина річки 10 км., похил річки — 1,3 м/км. Площа басейну 77,8 км² [7].

Населені пункти[ред. | ред. код]

На річці розташовані міста: Шумськ, Острог. Села..., Вілія, Кунів, Кам'янка,

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Каталог річок України». — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 75. — (№ 1187).
  2. Аркуш карти М-35-66
  3. Storonicze, wś nad bezim. rzeczką ... // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 375. (пол.)
  4. Перерославська волость // Острозький повіт // с. Велика Радогощ // р. Безіменна // № 1552. Архів оригіналу за 18 квітня 2018. Процитовано 26 грудня 2019. 
  5. Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року в 2-х томах. Т. 2. — Вінніпег, 1984. — 578 с.
  6. Radohoszcz 1.) al. Radohoszcza Wielka, wś nad bezim. dopł. Wilii, ... // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 391. (пол.)
  7. «Каталог річок України». — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 75. — (№ 1184).

Джерела[ред. | ред. код]