Вінланд

Leiv Eriksson oppdager Amerika («Лейф Еріксон відкриває Америку») картина художника Крістіан Крог (1893)

.

«Відновлена "довга хата" вікінгів у Л'Анс-о-Медоуз, Ньюфаундленд і Лабрадор, Канада» (приблизно 1000 н.е.)

Вінла́нд також: Вінла́ндія (ісл. Vínland — «винна земля») — вікінгська назва узберіжжя Затоки Святого Лаврентія (теріторія нинішніх канадських провінцій Ньюфаундленд, Нова Шотландія і Нью-Брансвік), яку надав Лейф Еріксон і вікінги, відкривши та заселивши Північну Америку за п'ять століть до Христофора Колумба.

Джера

Про походи Лейфа Еріксона відомо з манускриптів «Сага про гренландців» (норв. Grønlendingenes saga, нюн. Grǿnlendinga saga) і «Сага про Еріка Рудого» (ісл. Eiríks saga rauða) та усними переказами, в яких збережено деталі й події подорожі вікінгів, описаних в оповідях 250 років пізніш.

Археологічні відкриття XX ст підтвердили достовірність ісландських саг вікінгів. Селище вікінгів біля Л'Анс-о-Медоуз на півночі острова Ньюфаундленд біло відкрито та досліжено в 60-х роках 20 ст.

Історічна Мапа Вінландії

 Колонізація Вінландії

У 1960 році археологи відкрили поселення вікінгів Л'Анс-о-Медоуз, Ньюфаундленд і Лабрадор, Канада. Радіовуглецеве датування дерев'яних об'єктів, знайдених у Л'Анс-о-Медоуз, підтверджує дату заснування поселення приблизно 1000 н.е. Ймовірно, поселення вікінгів у Л'Анс-о-Медоуз було «воротами» півдня. Вікінги просунулися далі на південь уздовж американського узбережжя. Згідно з описами в сагах одне з місць стоянок вікінгів відповідає бухті ріки Гудзон, у районі нинішньго Нью-Йорка. Дослідники схиляються до думки, що вікінги, ймовірно, допливали до сучасних Флоріди та Мексики. Поселення вікінгів у Л'Анс-о-Медоуз проіснувало 40 років. Вікінги були з кров'ю витіснені місцевими племенами індіаців, котрих вікінги називали «вузькоокими».

Сучасні дослідження

Учені досі намагаються встановити найпівденніший засяг вікінгської колонізації:

• Самюел Еліот Морісон (англ. Samuel Eliot Morison) в р. 1971  припускав, що вікінги досліджували південну частину острова Ньюфаундленд.

• Ерік Ваглрен (англ. Erik Wahlgren) в р. 1986 припускав, що найпівденніші дослідження вікінгів засягали по Міраміші-Бей в провінції Нью-Брансвік.

• Ісландський кліматолог Палл Бергторссон (англ. Pall Bergthorsson) в р. 1997 припускав, що вікінгські дослідження материка могли б засягати по місто Нью-Йорк.

У всякому разі, щоб найти виноград у Вінландії, вікінги мусили б подорожували принаймні до південного берега річки Святого Лаврентія.

Знахідки вікінгських часів

Досі декілька вікінгських артефактів віднайдено на Баффіновій Землі та на північному Лабрадорі в Канаді.  

Серед артефактів вікінгського походження в Північній Америці є норвезький пенс одинадцятього століття віднайдений в р. 1957 у штаті Мен.

На південному березі річки Святого Лаврентія найдено Кенсінгтонський рунічний камінь (англ. Kensington Runestone) — проте науковці вважають його хитрою підробкою.

Література

• Birgitta Wallace. Westward Vikings: The Saga of L'Anse Aux Meadows. - Historic Sites Association of Newfoundland and Labrador, 2006. ISBN 0-919735-09-6

Посилання

• [1] Парки Канади — Л'Анс-о-Медоуз Історічне Місце Канади (англ.)
• [2]  Вікінги в Північій Америці — Смітсонівський інститут Національный музей історії природи  (Вашінгтон) (англ.)
• [3] Документальний кінофільм Тайна Вінландії — Національна фільмова рада Канади (англ. National Film Board of Canada) (англ.) (фр.)
• «Де Вінландія?» (англ.)
• Skálholt Map - Королівська бібліотека Данії, Копенгаген, Данія