Вінниця (корвет)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
U206 «Вінниця»
U206 Vinnitsya.jpg
Служба
Тип/клас корвет,
прикордонний сторожовий корабель
Держава прапора Україна Україна
Належність ВМС ЗС України
Верф СБЗ ім. О. М. Горького,
Зеленодольськ, СРСР СРСР
Закладено 23.12.1975
Спущено на воду 12.09.1976
Введено в експлуатацію 24.12.1976
Статус в бойовому складі флоту
Параметри
Тоннаж нормальний — 830 т, повний — 990 т
Довжина 71,2 м
Ширина 10,1 м
Осадка 3,8 м (6,10 м по обтікачу ГАС)
Технічні дані
Силова установка ГЕУ 2 дизелі крейсерського ходу М-507А — 38000 к.с. та форсажна газова турбіна М-8М — 18000 к.с.
ЕЕУ дизель-генератори ДГ-500, ДГ-300, ДГ-200
Гвинти 3 гвинти фіксованого кроку
Швидкість повного ходу — 35 вузлів
економічного ходу — 14 вузлів
Автономність плавання 9 діб (по запасах пального)
18 діб (по запасах провізії)
Екіпаж 79 чоловік, в тому числі 9 офіцерів
Озброєння
Артилерія 2х2 57-мм АУ АК-725
Торпедно-мінне озброєння 2х2 533-мм ТА ДТА-5Э-1124,
2х12 213-мм РБУ-6000

«Вінниця» — корвет проекту 1124П (шифр «Альбатрос», англ. Grisha-ІІ class за класифікацією НАТО) багатоцільовий корабель прибережної дії Військово-Морських Сил України.

Особливості проекту[ред.ред. код]

Проект 1124П — прикордонний варіант малого протичовнового корабля проекту 1124, який вважається одним з найвдаліших малих багатоцільових кораблів другого покоління.

Кораблі проекту 1124 мали потужне протичовнове озброєння — гідроакустичну станцію кругового пошуку з антеною випромінювача в підкільному обтікачі «Аргунь» та гідроакустичну станцію «Шелонь», що опускається з палуби, два двотрубних 533-мм торпедних апарати, дві реактивні бомбометні установки і глибинні бомби. З засобів самооборони на «Альбатросах» встановлювалися ЗРК «Оса-М» і артилерійська установка 3ІФ-72 (АК-725).

Кораблі проекту 1124П відрізняються від базового проекту відсутністю ЗРК самооборони «Оса-М». Замість нього в носі корабля розміщається артилерійська установка АК-725. Інша відмінність — наявність ходового містка на місці розташування стрільбової РЛС у кораблів проекту 1124. Для доставки оглядових груп в склад озброєння було включено два швидкохідних катери [1].

Будівництво прикордонних сторожових кораблів пр. 1124П для Морських частин прикордонних військ КДБ СРСР розпочалося в 1972 році на Зеленодольському суднобудівному заводі. Всього було побудовано чотирнадцять ПСКР цього проекту.

Історія корабля[ред.ред. код]

Прикордонний сторожовий корабель з заводським номером 775 був закладений в елінгу Зеленодольського суднобудівного заводу (Татарстан) 23 грудня 1975 року. Зарахований в списки кораблів морських частин прикордонних військ КДБ СРСР 17 червня 1976 року.

Після спуску на воду 12 вересня 1976 року внутрішніми водними шляхами відбуксований в Азовське море, а звідти — на завод «Персей» (Севастополь) для добудови і наладочних і ходових випробувань.

Служба в складі Морських частин прикордонних військ[ред.ред. код]

Для проведення здаточних випробувань корабель був перебазований в Балаклаву.

Після підписання державною комісією акту про прийомку корабля, наказом командуючого Західним прикордонним округом № 0195 від 24 грудня 1976 року йому було присвоєно найменування «Дніпро» (рос. Днепр). 31 грудня 1976 року ПСКР «Дніпро» зарахований до 5-ї окремої Балаклавської бригади прикордонних сторожових кораблів Західного ОК МЧ КДБ СРСР.

Корабель брав участь в охороні державного кордону, економічної зони СРСР і рибальських промислів біля узбережжя Кримського півострова у Чорному морі. [2] [3]

У червні 1992 року увійшов до складу Морських частин Державного комітету з охорони кордону України.

В складі Військово-Морських Сил України[ред.ред. код]

Наприкінці 1995 року було прийняте рішення про передачу Державною прикордонною службою України кораблів проекту 1124П в склад Військово-Морських Сил України.

В січні 1996 року «Дніпро» разом з однотипним ПСКР «Ізмаїл» (рос. Измаил) передані ВМС. Військово-морський прапор України на кораблі було піднято 19 січня 1996 року. Корабель перекласифікований в корвет і перейменований на «Вінницю». Деякий час на кораблі знаходилися як прикордонний, так і флотський екіпаж.

Після передачі корабля ВМСУ корвет «Вінниця» брав участь у багатьох багатонаціональних навчаннях [4] [5]

  • липень 1996 р. — участь у міжнародних навчаннях «Кооператив партнер—1996».
  • серпень 1996 р. — участь у навчаннях «Море—96».
  • серпень-вересень 1996 р. — участь у міжнародних навчаннях «Класика—96» (Констанца, Румунія).
  • квітень 1998 р. — участь у спільному збір-похід із загоном кораблів ЧФ Росії.
  • квітень 1999 р. — участь у збір-поході.
  • серпень 1999 р. — участь у міжнародних навчаннях «Фарватер миру—99».
  • квітень 2000 р. — участь у збір-поході.
  • червень 2000 р. — участь у міжнародних навчаннях «Кооператив партнер—2000».
  • 2002 рік — міжнародні навчання «Сі Бриз—2002», «Фарватер-Форпост—2002», збір-похід.
  • 2003 рік — навчання «Бриз—2003», «Фарватер миру—2003», «Кооператив партнер—2003» і «Чорноморське партнерство—2003». Узяв участь в активації чорноморської військово-морської групи за викликом (ЧВМГ) BLACKSEAFOR, в ході якої здійснив заходи до портів причорноморських держав. В цьому ж році був відзначений як найкращий корабель Військово-морських сил України.
  • 2007 рік — участь у стратегічних навчаннях «Артерія—2007».

11 листопада 2007 року корабель потрапив у шторм, був пошкоджений форштевень, з того часу перебуває в ремонті. В липні 2010 року корабель отримав 250 000 гривень від Вінницької області на ремонт. [6]

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Входить до складу 5-ї бригади надводних кораблів Південного військово-морського району. Базується в Новоозерному (Донузлав).
  • Командир корабля — капітан 3 рангу Олександр Костюк (квітень 2008 — липень 2011).

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Апальков Ю. В. Корабли ВМФ СССР. Справочник в 4 томах. — Санкт-Петербург: Галея Принт, 2005. — Т. ІІІ. Противолодочные корабли. Часть 2. Малые противолодочные корабли. — 112 с. — ISBN 5-8172-0095-3.
  • Кузык Б.Н., Никольский В.И., Новичков Н.Н. Военные флоты мира. Справочник. — Москва: Национальный центр научно-технической информации, 2005. — 1250 с. — ISBN 5-98384-005-3.
  • Заблоцкий В.П., Костриченко В.В. Корабли и суда военно-морских сил Украины (краткий справочник). — Донецк: Украинский культурологический центр, 1998. — 40 с. — ISBN 966-95347-2-0.
  • Jane's Fighting Ships 2009—2010. — London, United Kingdom: Jane's Information Group, 2009. — ISBN 0-71062-623-1.

Див. також[ред.ред. код]