Вінцентій Вітос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вінцентій Вітос
пол. Wincenty Witos
Народився 22 січня 1874(1874-01-22)[4][3] або 21 січня 1874(1874-01-21)[5]
Вежхославіце, Тарнівський повіт, Малопольське воєводство, Республіка Польща
Помер 31 жовтня 1945(1945-10-31)[1][2][…] (71 рік)
Краків, Республіка Польща[1]
Країна  Австро-Угорщина
 Польська Республіка
Діяльність політик, публіцист, фермер
Галузь політика[6]
Знання мов польська[7][6]
Членство Національна ліга[d]
Посада посол до Галицького сейму[d], прем'єр-міністр Польщі, член Палати Цислейтаніїd, прем'єр-міністр Польщі, прем'єр-міністр Польщі, прем'єр-міністр Польщі, прем'єр-міністр Польщі, прем'єр-міністр Польщі і Member of the Sejm of the Polish People's Republicd[5]
Партія Польська народна партія "П'яст"d, Стронніцтво Людове і Фронт Морж
Нагороди
Хрест Грюнвальда 1-го ступеня орден Зірки Румунії Орден Білого лева орден Білого Орла

Вінцентій Вітос (пол. Wincenty Witos; 21 січня 1874, Вежхославиці, біля Тарнова, Австро-Угорщина — 31 жовтня 1945, Краків, Польща) — польський політик, тричі прем'єр-міністр Другої Польської Республіки.

Ранні роки[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині Войцеха Вітоса і Катажини. Родина була досить бідною — мали лише 2 морги землі, мешкали в хаті, що складалася з однієї кімнати, яка раніше була стайнею. Деякий час навіть не мали корови. Вінцентій мав двох братів — Яна й Анджея, який став діячем народного руху.

У 10 років пішов до сільської школи, закінчив 4 класи (1884-1888 рр.)[8]. Потім разом з батьком працював лісорубом у маєтку князя Євстахія Станіслава Санґушка.

Після початкової школи займався самоосвітою під керівництвом директора місцевої школи Францішека Марца. Згодом почав дописувати до газети «Przyjaciel Ludu» (Приятель народу).

У 1895—1897 роках служив в австрійській армії — спочатку в піхоті, а потім артилерії[9]. Його підрозділи базувалися в Тарнові, Кракові та Кшеславицях.

9 лютого 1898 року одружився з Катажиною Трач. 22 березня 1899 року в них народилася донька Юля[9].

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

Член Польської народної партії з 1895 р., лідер фракції «П'яст» з 1913 р.

В 1905 році став членом повітової ради.

Був послом до Галицького сейму в 1908-1914 рр., депутатом Райхсрату у Відні в 1911—1918 рр.

Вітос також був керівником Польської ліквідаційної комісії (пол. Polska Komisja Likwidacyjna) 1918 р., керівником партії «Польський народний рух П'яст» (Polskie Stronnictwo Ludowe Piast) і депутатом Сейму з 1919-1920 рр.

Три рази обіймав посаду прем'єр-міністра Польщі: в 1920-1921 рр., 1923 р. і 1926 р. Останній уряд Вітоса було повалено під час травневого перевороту Юзефа Пілсудського.

Вітос був одним з лідерів опозиції режиму санації та главою «Центролева» (Centrolew) в 1929—1930 рр. Він також був одним із засновників «Народного руху» (Stronnictwo Ludowe). Незабаром після цього, на короткий час, опинився в ув'язненні, після чого відправився у вигнання до Чехословаччини з 1933 року.

З 1908 до 1931 року постійно був війтом рідного села Вежхославиць.

Повернувся до Польщі в 1939 році. Відмовився очолити колабораційний уряд, тому з 1939 до 1941 року був ув'язнений. Згодом вийшов на свободу і перебував під наглядом гестапо.

Вже бувши хворим, у 1945 році став одним із віце-голів Крайової національної ради (пол. Krajowa Rada Narodowa).

Помер 31 жовтня 1945 року.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Витос Винценты // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. а б Національна бібліотека Франції — 1537.
  3. а б в SNAC — 2010.
  4. Encyclopædia Britannica
  5. а б https://bs.sejm.gov.pl/F?func=find-acc&acc_sequence=000054070&find_code=SYS&local_base=ARS10
  6. а б Czech National Authority Database
  7. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  8. Lidia Błądek: Wincenty Witos — ludowiec, polityk, mąż stanu.
  9. а б Lidia Błądek: Wincenty Witos — ludowiec, polityk, mąż stanu

Посилання[ред. | ред. код]