Вінченцо Белліні
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вінче́нцо Беллі́ні (італ. Vincenzo Bellini; *3 листопада 1801, Катанія — †24 листопада 1835, Пюто) — італійський композитор.
Народився в місті Катанії (Сицилія).
Закінчив консерваторію в Неаполі.
Написав 11 опер. Кращі з них — «Норма», «Сомнамбула» (1831), «Пуритани» (1835) принесли йому світову славу. В творчості Белліні знайшли відгук боротьба італ. народу проти чужоземного поневолення. Музика Б. пройнята сумом за батьківщиною і мрією про її визволення. Для кращих опер Белліні характерні ліричні й героїчні епізоди.
Помер Белліні в Пюто (поблизу Парижа) у розквіті творчих сил.
Опери [ред.]
- «Адельсон і Сальвіні» (Adelson e Salvini), 1825
- «Бьянка и Джернандо» (Bianca e Gernando), 1826. Под названием «Бьянка и Фернандо» (Bianca e Fernando) 1828
- «Пірат» (Il pirata), 1827
- «Чужоземка» (La straniera), 1829
- «Заїра» (Zaira), 1829
- «Капулетті и Монтеккі» (I Capuleti e i Montecchi), 1830
- «Сомнамбула»[1] (La sonnambula), 1831
- «Норма» (Norma), 1831
- «Беатриче ді Тенда» (Beatrice di Tenda), 1833
- «Пуритане» (I puritani), 1835
Примітки [ред.]
Джерела і бібліографія [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Vincenzo Bellini |
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
- Серов А., Беллини, его деятельность и значение, «Пантеон», 1854, ? 5;
- Конен В., История зарубежной музыки, 2 изд., в. 3, М., 1965, с. 372-75;
- Pougin A., Bellini, sa vie et sesoeuvres, P., 1868;
- Pizzetti I., Vincenzo Bellini, 2 ed., Mil., 1936.
