Віола д'амур

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Віола д'амур 1760 року

Віо́ла д’аму́р, віо́ла д’амо́ре, віо́ль д’аму́р (італ. Viola d'amore — буквально «віола любові», фр. Viole d'amour) — струнний смичковий музичний інструмент епохи бароко і раннього класицизму. Широко використовувалася з кінця XVII до початку XIX століття, потім поступилася місцем альту і віолончелі. Інтерес до віоли д'амур відродився на початку XX століття.

Інструмент має шість чи сім струн, на найраніших моделях - одинарних, на пізніших - здвоєних. Саме завдяки здвоєним струнам віола д'амур володіє особливим м'яким тембром, за свідченнями сучасників, почасти нагадував людський голос. Стандартна настройка струн віоли д'амур, що сформувалася до кінця XVIII століття — A, d, a, d1, fis1, a1, d².

Посилання[ред.ред. код]

Сайт про інструмент (англ.)