Віра Вовк

Віра Вовк
При народженні:	Віра Остапівна Селянська
Дата народження:	2 січня 1926 (86 років)(19260102)
Місце народження:	Борислав
Національність:	українка
Мова творів:	українська, німецька, португальська
Рід діяльності:	письменниця, літературознавець, прозаїк, драматург, перекладач
Напрямок:	модернізм
Премії:	Літературна премія імені Івана Франка (Чикаго) Національна премія України імені Тараса Шевченка (2008)

Ві́ра Вовк (справжнє ім'я: — Ві́ра Остапівна Селя́нська; *2 січня 1926, Борислав) — українська письменниця, літературознавець, прозаїк, драматург і перекладач на португальську мову української поезії. Пише українською, німецькою і португальською мовами, проживає у Бразилії. Учасниця Нью-Йоркської літературної групи.

З біографії

Народилася у Бориславі 2 січня 1926 у родині лікаря й археолога. Виростала на Гуцульщині в містечку Кути. Навчалася в гімназії у Львові, потім у середній дівочій школі ім. Клари Шуманн у Дрездені.

В еміграції з 1945 року (Німеччина, Бразилія).

Студіювала германістику, музикологію і порівняльне літературознавство у Тюбінгенському університеті.

З 1949 р. разом з матір'ю переїздить до Ріо-де-Жанейро, де закінчує університет, стажується також у Колумбійському (Нью-Йорк) і Мюнхенському університеті. Отримує науковий ступінь доктора філософії. Професор німецької літератури в Державному Університеті Ріо-де-Жанейро. З 1957 — завідувач кафедрою германістики цього університету.

Твори пише українською, німецькою, португальською та англійською мовами. Збірки: «Мандри», «Манделя», драматична поема "Триптих", п'єса "Іконостас України". Відкриває американському читачеві українську літературу, зокрема, переклала на португальську мову поезії Василя Голобородька. На українську переклала твори Ф. Дюренматта, Ф. Г. Лорки, П. Клоделя.

Активно пропагує українську культуру, мову, красне слово. Виступала з літературними доповідями, лекціями й авторськими вечорами у Нью-Йорку, Вашингтоні, Філадельфії, Клівленді, Чикаго, Детройті, Торонто, Монреалі, Оттаві, Ванкувері, Лондоні, Парижі, Римі, Мадриді, Мюнхені, Буенос-Айресі, Києві, Львові.

Творчість

         «Я ліплена з доброї
         Бориславської глини.
         Куди не поніс би мене буревій,
         темні ялиці шумлять у мені,
         темна Тисмениці таємниця
         струмить у жилах.
         Моя душа стане дзвоном
         Старої бойківської дзвіниці,
         Щоб голосити за мертвими
         І будити живих».

• Поезія

«Юність» (1954), «Зоря провідна» (1955), «Єлегії» (1956), Чорні акації (1961), «Любовні листи княжни Вероніки» (1967), «Каппа Хреста» (1968), «Меандри» (1979), «Мандат» (1980), «Жіночі маски» (1993), «Писані кахлі» (1999), «Віоля під вечір» (2000) та «Поезія» (2000).

• Проза

«Ранні оповідання» (1943-54), «Легенди» (1958). «Казки» (1956), «Духи й дервіші» (1956). «Оповідання для дітей» (1960-62). «Вітражі» (1961), «Святий гай» (1983), «Карнавал» (1986), «Старі панянки» (1995), «Калейдоскоп» (1979—2001).

• Театр

«Скарб царя Гороха» (1962), «Смішний святий» (1968), «Триптих» (1982), «Іконостас України» (1988, 1991), «Вінок троїстий» (1988), «Казка про вершника» (1992), «Зимове дійство» (1994), «Весняне дійство» (1995), «Настася Чагрова» (2001), «Козак Нетяга» (2001) та «Крилата скрипка» (2001).

• Переклади

з французької, італійської, румунської, македонської, старослов'янської на українську: Кльодель, Неруда, Льорка, Таґор, Ґеорґе, Дюрренматт, інші. Крім того, переклади українських авторів німецькою і португальською мовами.

Нагороди

Відзначена Літературними преміями ім. Івана Франка в Чикаго (1957, 1979, 1982) та Києві (1990); премією Благовість (2000). Лауреат Шевченківської премії 2008, котрої удостоєна за книги: «Поезії» (2000), «Проза» (2001), «Спогади» (2003), «Сьома печать» (2005), «Ромен-зілля» (2007), а також переклади української класики та творів сучасної літератури португальською мовою. З грошей премії Віра Вовк пообіцяла створити фонд для перекладачів української літератури світовими мовами.

2003 року нагороджена Орденом княгині Ольги III ступеня.

Література

• Літературні вечори в Українському Інституті Модерного Мистецтва Чикаго, 1973—2006 // Укладачі: Віра Боднарук, Володимир Білецький. — Донецьк: Український культурологічний центр, 2006. — 140 с.
• Віртуальна атнологія поезії Нью-Йоркської групи.
• Віталій Абліцов «Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті» – К.: КИТ, 2007. - 436 с.
• Кравців Б. Культурний подвиг // Свобода. Нью-Джерсі, 1959, 9 лип.;
• Гординський С. Віра Вовк: Елегії // Київ. Філядельфія, 1957. № 4;
• Рубчак Б. Поезія погідного патосу // Укр. літ. газ. 1957. Ч. 2; Драч І. Поезії Віри Вовк // ЛУ. 1967, 22 верес.;
• Рубчак Б. Меандрами Віри Вовк // Сучасність. Нью-Йорк, 1981. Вип. 1; Кочур Г. Бо людину міряють із середини // ЛУ. 1988, 7 лип.;
• Тарнавська М. Поет-модерніст шукає читача // Нові дні. Торонто, 1984. № 6;
• Онишкевич Л. Віра Вовк як перекладач // Сучасність. Мюнхен, 1984. № 6;
• Кочур Г., Доценко Р. На схилі віку й на світанку надій // Україна. 1989, 23 квіт.;
• Покальчук Ю. Різні світи Віри Вовк // Всесвіт. 1990. № 2;
• Таран Л. Плекати Україну в душі // Хроніка—2000. 1994. Вип. 5/6; Закревська Я., Ільницький М. Володарка п’яти муз // Вісн. НТШ. 1996. Ч. 14—15.
• О. Г. Астаф’єв, І. М. Дзюба Енциклопедія сучасної України. — Т.4 — Київ, 2005., стор. 675-676

Інтернет-посилання

• Українка з Бразилії
• Віра Вовк: Читачі в Бразилії і Португалії мають одне джерело, то є мої видання
• Віра Вовк (Селянська) - лауреат Шевченківської премії
• Твори Віри Вовк