Вірменське кладовище (Москва)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 55°45′59″ пн. ш. 37°33′13″ сх. д. / 55.7665222° пн. ш. 37.5537222° сх. д. / 55.7665222; 37.5537222 Вірменське Ваганьківське кладовище (Вірменська ділянка Ваганьківського кладовища) розташоване в Пресненському районі міста Москви по вулиці Сергія Макєєва 12, навпроти Ваганьківського кладовища. Має форму правильного ромбу, обнесеного цегляною стіною з баштами. Комплекс пам'яток архітектури, що охороняються (надгробки, церква Воскресіння Христового, поминальний будинок, огорожа і башти).

Історія[ред.ред. код]

Старий надгробний пам'ятник

Засноване 1805 [1] за клопотанням Мінаса Лазарева, старійшини вірменської громади в Москві. За його ж ініціативою в 1808—1815 побудована церква Воскресіння Христового (Сурб Арутюн, 55°45′57″ пн. ш. 37°33′15″ сх. д. / 55.7659722° пн. ш. 37.5544083° сх. д. / 55.7659722; 37.5544083). Проект церкви, так само як і проект православної Воскресенської церкви Ваганьківського кладовища, іноді приписується О. Г. Григор'єву, однак документальних доказів цьому немає.[1] Церква-ротонда позбавлена ​​дзвіниці, тому що до 1860-х років дзвін у вірменських церквах Москви та Петербурга був під забороною.[1] На конфесійну приналежність цього класичного храму вказує хачкар — різьблений замковий камінь над головним входом, і відсутність іконостасу всередині; вівтар, як годиться у вірменських храмах, встановлений на узвишші. Під усією будівлею церкви — склеп з могилами Лазаревих (в наш час — замурований). В кінці 1850-х років на кошти І. М. Касперова кладовище було сплановано і обнесено муром з вежами по проекту М. Д. Биковського.

Некрополь[ред.ред. код]

Всього під державною охороною перебуває 12 надгробків і сімейних склепів [2] [3]. Найбільш ранній з цих пам'яток — обеліск 1844 року над могилою А. А. Лоріс-Мелікова. Більшість могил — кінця XIX століття — початку XX століття. Три з них — усипальниці роду Ананова — каплиці, виконані за середньовічним вірменським каноном. Є надгробки-хачкарів (на могилі Д. С. Мелік-Беглярова, 1913).

Найбільш відоме надгробок — на могилі М. Л. Тарасова, пам'ятник скульптури епохи модерну роботи М. А. Андрєєва (1911—1912). Скульптура була повністю втрачена, крім голови Тарасова, що зберігалася в музеї МХАТу. 1991 року на могилі була встановлена ​​копія андріївської скульптури роботи Ю. Г. Орєхова та С. Г. Мальяна. [4]

Відомі люди, поховані на кладовищі[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Памятники архитектуры Москвы. Окрестности старой Москвы (северо-западная и северная часть территории). М., «Искусство XXI век», 2004, ISBN 5-98051-011-7, с. 68
  2. Перелік художніх надгробків та сімейних поховань, що охороняються
  3. Перелік могил, що охороняються
  4. Памятники архитектуры Москвы. Окрестности старой Москвы (северо-западная и северная часть территории). М., «Искусство XXI век», 2004, ISBN 5-98051-011-7, с. 71