Віртуальний прилад
Віртуальні прилади (англ. Virtual Instrumentation) — концепція, відповідно до якої організуються програмно-керовані системи збору даних і керування технічними об'єктами і технологічними процесами.
Сутність: система організується у вигляді програмної моделі деякого реально існуючого або гіпотетичного приладу, причому програмно реалізуються не тільки засоби управління (рукоятки, кнопки, лампочки тощо), але і логіка роботи приладу. Зв'язок програми з технічними об'єктами здійснюється через інтерфейсні вузли, що представляють собою драйвери зовнішніх пристроїв.
Попередницею концепції віртуальних приладів служила концепція сліпих приладів, що передбачає організацію системи у вигляді фізичного пристрою («ящика», що реалізує логіку роботи приладу, але не має для користувача інтерфейсу), та програмно-реалізованих засобів керування.
Концепція віртуальних приладів застосовується як базова в таких продуктах, як:
- LabVIEW фірми National Instruments (США) (http://www.natinst.com), реалізується на програмній архітектурі VISA;
- DASYLab фірми DATALOG GmbH (Німеччина) (http://www.dasylab.com);
- DIAdem фірми GfS mbH (Німеччина);
- ZETLab фірми "ЗЭТ" (Росія) (http://www.zetms.ru/catalog/programs/zetlab_demo.php).
Примітка: зараз торгові марки DASYLab і DiaDem також належать National Instruments.
Посилання [ред.]
 |
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть покращити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
