Ніклаус Вірт
| Ніклаус Вірт | |
 |
|
| Ніклаус Вірт | |
| Народився | 15 лютого 1934 (78 років) Вінтерпур,  Швейцарія |
|---|---|
| Національність | швейцарець |
| Галузь наукових інтересів | інформатика, програмування |
| Заклад | Стенфордський університет |
| Alma mater | Швейцарська вища технічна школа Université Laval Університет Каліфорнії у Берклі |
| Відомі учні | Vaughan Pratt Роберт Седжевік |
| Відомий у зв'язку з: | розробник ALGOL W, Euler, Modula, Modula-2, Oberon, Pascal |
| Нагороди | Премія Тюрінга |
Ні́клаус Вірт (нім. Niklaus Emil Wirth; *15 лютого 1934) — швейцарський програміст і теоретик програмування, професор, автор мови програмування Паскаль, лауреат Тьюрингівської премії. Вірт є автором багатьох широко відомих праць з програмування. Він був директором Інституту інформатики Швейцарської вищої політехнічної школи до 1999.
Зміст |
[ред.] Біографія
Ніклаус Вірт народився 7 січня 1934 а у с. Ревне, в передмісті Цюріха, (Швейцарія). Батьки - Волтер і Хедвіга Вірт. Батько Ніклауса був шкільним учителем.
У дитинстві Ніклаус Вірт захоплювався авіамоделізмом і будівництвом ракет, захоплення електронікою і системами програмного управління почалося з розробки пристроїв дистанційного управління для моделей. У 1954 році поступив на факультет електроніки Швейцарського федерального технологічного інституту (ETH) у Цюріх, де за чотири роки отримав ступінь бакалавра з електротехніки. Продовжив навчання в Лавальскому університеті (Квебек, Канада), у 1960 році отримав ступінь магістра. Потім був запрошений до університету Каліфорнії у Берклі (США), де в 1963 році, під керівництвом професора Хаскі, захистив дисертацію, темою якої стала мова програмування Ейлер (Euler) - розширення Алгола засобами мови Лісп.
Дисертація Вірта була помічена спільнотою розробників мов програмування, і в тому ж 1963 році він був запрошений до Комітету з стандартизації Алгол IFIP (Міжнародної федерації інформатики), який розробляв новий стандарт мови Алгол, що згодом став Алгол -68. Разом з Чарльзом Хоаром Вірт відстоював у комітеті лінію на розробку помірно модифікованої версії Алгол, вільної від недоліків первісну мову і доповненої мінімумом дійсно необхідних долучень. Вірт і Хоар представили комітету мову Algol-W (W - від Wirth), що представляв собою саме таку переробку Алгол, але підтримки не зустріли. По завершенні роботи комітету в 1968 році Вірт увійшов до числа тих, хто критикував Алгол-68, кажучи про його недостатню надійність та надзвичайну надмірність. Паралельно, з 1963 по 1967 роки Вірт працював асистентом в Стенфордському університеті, США. Разом з Джимом Уельсом розробив і реалізував мову PL/360, призначену для програмування на платформі IBM/360 - алголоподібну мову, в якій було введено ряд системно-залежних можливостей, пов'язаних з архітектурою IBM/360.
У 1967 році повернувся у званні доцента в університет Цюріха, в 1968 році отримав у ETH звання професора комп'ютерних наук. Протягом 31 року працював у ETH. Багато займався організаційною діяльністю, вдосконалюючи систему навчання свого університету.
У 1970 у створив мову програмування Паскаль. В 1970-х роках розробив, разом з Ч. Хоаром та Е. Дейкстрою технологію структурного програмування. У 1971 році вийшла стаття Вірта «Розробка програми методом покрокового уточнення» описала і обґрунтувала те, що стало згодом класичною методологію розробки програмного забезпечення «зверху вниз». Для перенесення Паскаль-системи на різні обчислювальні платформи в 1973 році з участю Вірта був розроблений прототип віртуальної машини, що виконує на будь-якій платформі проміжний «пі-код», в який передбачалося компілювати всі програми.
У 1975 році розробив мову Модула, в якому реалізував ідеї розробки модульних програм з добре визначеними міжмодульними інтерфейсами та інтерфейсами паралельного програмування. Крім того, в Модулі був змінений синтаксис мови - Вірт позбувся успадкованої ще від Алгол-60 необхідності застосовувати складові оператори в конструкціях розгалуження та циклах. Модула не була широко відома і мала всього одну експериментальну реалізацію, але її допрацьована версія - Модула-2, розробка якої почалася в 1977 і закінчилася в 1980 році, призначена для реалізації системного ПЗ розроблювальної в ETH системи Lilith - 16-розрядного персонального комп'ютера, стала відома і досить популярна, хоча і не перевершила за популярністю Паскаль, особливо його комерційні реалізації. Система Lilith обігнала тенденції комп'ютерної індустрії на кілька років, пізніше Вірт з жалем говорив, що, не реалізувавши потенціал цієї системи, швейцарська комп'ютерна індустрія втратила свій історичний шанс. Розвитком Модула-2 стала мова Модула-3, розроблена спільно фірмами DEC і Olivetti, у його створенні Вірт участі не брав.
У другій половині 1970-х Вірт брав участь у конкурсі міністерства оборони США на розробку нової мови для програмування вбудованих систем, в результаті якого була створена мова Ада. Повторилася історія з Алгол-68 - проект групи, в якій працювали Вірт і Хоар, не був схвалений комітетом з мови. У результаті конкурс виграв проект, заснований на Паскалі, але набагато більш складний і об'ємний.
З 1982 по 1984 та з 1988 по 1990 роки Вірт очолював факультет комп'ютерних наук ETH, а з 1990 року - Інститут комп'ютерних систем при ETH.
В 1988 році в співдружності з Юргом Гуткнехтом (Jurg Gutknecht) Вірт розробив мову програмування Оберон. Метою розробки було створення мови для реалізації системного ПЗ проектованої нової робочої станції. Основою для Оберона стала Модула-2, яку істотно спростили, але при цьому доповнили новими можливостями.
В 1992 році Вірт та Мессенбек випустили новину про нову мову програмування - Оберон-2, - мінімально розширеної версії Оберона. У цьому ж році була створена дочірня компанія ETH - Oberon microsystems, яка зайнялася розробкою систем Оберон. Вірт став одним з членів її ради директорів. У 1999 році ця компанія випустила наступну версію Оберона - Component Pascal, більш пристосовану для компонентного програмування. У 1996 році Вірт розробив ще одну оригінальну мову програмування - Lola, призначену для розробки настроюваних електронних схем.
1 квітня 1999 року Вірт виходить на пенсію, досягши граничного для державного службовця Швейцарії віку - 65 років (ETH - державний ВНЗ, його працівники є державними службовцями та їх робота підпорядковується відповідним законодавством).
Член національних академій: Swiss Academy of Engineering (Швейцарія), US Academy of Engineering (США), Berlin-Brandenburg Academy (Німеччина).
Академічна респектабельність Вірта довгий час заважала визнати той факт, що він є одним з перших справжніх гиків в історії інформаційних технологій. Широкого наголосу це набуло лише через десять років після його виходу на пенсію (= NiklausWirthGOTW20090722 & utm_campaign = Opinion Geek of the Week).
[ред.] Наукові досягнення
Вірт є автором таких мов програмування, як «Ейлер», «Модула», «Модула-2», «Оберон». Працюючи у Швейцарському федеральному технічному інституті разом із своїми учнями і послідовниками удосконалював теорію мови програмування загального використання. Окрім цього, ним запропонована методика покрокової розробки програм — від глобального до локального, від загального до часткового, тобто занурення в алгоритм зверху донизу. Ця методика була визнана найсильнішою ідеологією програмування 70-х pp. ХХ ст.
[ред.] Книжки
Видані російською мовою:
- Систематичне програмування. Введення. М.: Мир, 1977;
- Паскаль. Керівництво для користувачів та опис мови. М.: Фінанси і статистика, 1982 (у співавторстві з К. Йенсен);
- Алгоритми + структури даних = програми. М.: Мир, 1985;
- Програмування на мові Модула-2. М.: Мир, 1987;
- Алгоритми та структури даних. М.: Мир, 1989. ISBN 5-03-001045-9 (версія книги на мові Модула-2)
- Алгоритми та структури даних. СПб.: Невський діалект. 2001.
