Вісенте Бласко Ібаньєс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бласко Ібаньєс Вісенте

Вісе́нте Бла́ско Іба́ньєс (ісп. Vicente Blasco Ibáñez; *(29 січня 1867 — †28 січня 1928) — іспанський письменник і політичний діяч, автор оповідань, повістей, романів.

Відомий також як перекладач Е. Золя, А. Франса, Л. Толстого, М. Горького. У ранніх романах «Одчайдушне життя» (1894), «Травнева квітка» (1895), «Проклятий хутір» (1898), «Мул і очерет» (1902) зобразив побут і тяжке життя простих людей Іспанії. У подальших творах, хоч і позначених натуралізмом, Бласко Ібаньєс ставив гострі соціальні й психологічні проблеми («Толедський собор», 1903; «Вторгнення», 1904; «Кров і пісок», 1908, та ін.). Після 1910 відійшов від соціальних проблем. У 1924 видав памфлет проти диктатора й короля Іспанії «Здемаскований Альфонс XIII», після чого змушений був емігрувати до Франції. Твори Ібаньєса перекладались багатьма мовами.

Помер у місті Ментон, Франція.

Переклади українською[ред.ред. код]

Ряд його творів вийшов окремими виданнями у перекладах В. Самійленка українською мовою — повість «Хатина», збірка «Валенсійські оповідання», памфлет «Здемаскований Альфонс XIII». Поема Самійленка «Спритний ченчик» за своїм сюжетом близька до оповідання Бласко Ібаньєса «Біля райських воріт».

  • Здемаскований Альфонс XIII. X., 1925
  • Кров і пісок. К., 1928; Твори, т. 2—3. X.—К., 1930;

Джерела[ред.ред. код]