Вісенте дель Боске

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Football pictogram.svg
Вісенте Дель Боске
Vicente del Bosque - Teamchef Spain (03).jpg
Особові дані
Повне ім'я Вісенте Дель Боске Гонсалес
Дата народження 23 грудня 1950(1950-12-23) (63 роки)
Місце народження Іспанія Саламанка, Іспанія
Зріст 184 см
Прізвисько «Лісник»
Позиція півзахисник, центральний захисник
Юнацькі клуби
1968–1969 Реал Мадрид
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1969–1970
1970—1971
1971—1972
1972—1973
1973—1984
Іспанія Плюс Ультра (Реал Мадрид дубль)
  Іспанія Кастельйон
  Іспанія Кордова
  Іспанія Кастельйон
Іспанія Реал Мадрид

13 (4)
19 (1)
30 (5)
312 (14)
Національна збірна**
Роки Збірна Ігри (голи)
1975–1980 Іспанія Іспанія 18 (1)
Тренерська діяльність***
Сезони Команда Місце
1985–1990
1994
1996
1999—2003
2004—2005
2008—
Іспанія Реал Мадрид Кастілья
Іспанія Реал Мадрид
Іспанія Реал Мадрид
Іспанія Реал Мадрид
Туреччина Бешикташ
Іспанія Іспанія

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію поновлено 2010.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
поновлено 2010.

*** Тільки на посаді головного тренера.

Вісе́нте Де́ль Бо́ске (ісп. Vicente del Bosque; * 23 грудня, 1950 року, Саламанка, Іспанія) — футбольний тренер та в минулому успішний гравець. 2002 року визнаний тренером року за версією ФІФА. Єдиний тренер світу, який перемагав у Лізі чемпіонів«Реалом», 1999–2000 і 2001–2002), на чемпіонаті світу (зі збірною Іспанії, 2010) та чемпіонаті Європи (зі збірною Іспанії, 2012).[1]

Кар'єра гравця[ред.ред. код]

Юнацькі роки[ред.ред. код]

З дитинства Вісенте, як і решта місцевих хлопчаків, обожнював ганяти м'яча вулицями рідної Саламанки. Проте, вже за декілька років хлопець зрозумів, що прагне зробити футбол метою свого життя. Першим тренувальним майданчиком для підлітка стали аматорські клуби міста, такі як забуті зараз, — Ель Фатіма, Ель Саморано та Ель Саломе. У ті далекі роки, до юного Дель Боске не була прив'язана жодна конкретна польова позиція — він грав, то у захисті, то у якості півзахисника, а то й навіть форварда.
У віці 17 років, підліток приїздить до столиці, з єдиною метою — вправлятися у футболі. Вже наступного року, він стає гравцем юнацької команди Реал Мадрид (сезон 19681969), до якої його особисто запросив Сантьяго Бернабеу[2]. Першим професійним клубом для Дель Боске став дубль столичного гранду — команда Плюс Ультра (сезон 19691970 рр.). Тут хлопець, нарешті, знайшов свою позицію на полі — півзахисник, який вміє читати гру, та наділений гарними фізичними якостями.

Гравець клубу Реал Мадрид[ред.ред. код]

На сезон 19701971 рр. юний «реалівець», в якості орендованого гравця, одягнув форму іспанського клубу Кастельйон. Проте, того сезону хлопцю катастрофічно не щастило, — Кастельйон після провальної гри опустився у Сегунду, а самому Вісенте прооперували меніск, та на додачу виявили проблеми з ключицею. На період реабілітації Дель Боске повернувся до Мадриду. Проте, вже на початку нового сезону 19711972 рр. він поїхав до Кордови, грати за однойменний клуб. Півзахисника знов-таки віддали в оренду, в якості компенсації за придбаного Реалом місцевого гравця Вердуго. На сезон 19721973 рр. Дель Боске повертається до клубу Кастельйон. Юний футболіст відіграв сезон «на відмінно», і після завершення чемпіонату разом із одноклубниками святкував зліт Кастельйону до Прімери.
Нового сезону (19731974 рр.), функціонери Королівського клубу, нарешті вирішили задіяти талановитого хлопця в основі «бланкос». Тож, футболку команди Реал Мадрид Дель Боске буде із гордістю вдягати протягом наступних 11 років (до 1984 року), а особливу любов до столичного клубу збереже на все життя.

«…я саме тут [в клубі Реал Мадрид] зростав та мужнів. Завдяки клубу я пізнав життя, таким яке воно є…»
Вісенте Дель Боске про Реал Мадрид[3]

Молодий гравець Реалу — Вісенте дель Боске

Гравець збірної[ред.ред. код]

Свій перший матч за Національну збірну Дель Боске відіграв у 1975 році. Проте, найбільш значущим його досягненням була участь у Євро-1980, яке проходило в Італії. 13 грудня, 1978 року, на 10-й хвилині матчу, своїм єдиним голом за збірну Дель Боске відзначився у воротах Кіпру (кваліфікаційна стадія чемпіонату, Іспанія-Кіпр (5:0)). Із серією безпрограшних ігор (9 очок) іспанці дійшли до групового етапу.
У групі «В» Дель Боске та компанія зайняли останнє місце, програвши два матчі та один відстоявши внічию. Чемпіоном Європи 1980-го року стала Німеччина (тогочасна ФРН), а іспанці поїхали додому з порожніми руками.
Загалом, за період з 1975 по 1980 рр. у складі Національної збірної Вісенте Дель Боске відіграв 18 матчів, й відзначився єдиним голом (у ворота Кіпру).

Нагороди[ред.ред. код]

Чемпіон Прімери — 5 разів

Кубок Короля — 4 рази

Кар'єра тренера[ред.ред. код]

Реал Мадрид[ред.ред. код]

30 червня, 1984 року Вісенте Дель Боске після 11-ти славних років у Реалі «повісив бутси на гвіздок». Проте, прощатися із улюбленою командою футболіст не поспішав. Із Королівським клубом Дель Боске продовжив роботу у якості функціонера, за декілька років ставши видатним селекціонером кантери (юнацької футбольно-підготовчої школи, з якої добирають футболістів основи).
В 1994 році у «лісника», — прізвисько, яке Дель Боске заробив, граючи за «бланкос» («боске» іспанською означає «ліс»), з'явився давно омріяний шанс — очолити Реал. На посаді головного тренера він змінив Беніто Флоро (хоча й з приміткою «тимчасово виконуючий обов'язки»). Проте, новоспечений наставник на цій посаді протримався лише 3 місяці.
Нова можливість очолити Реал з'явилася в 1996 році, після звільнення Хорхе Вальдано (зараз генеральний директор клубу Реал Мадрид). Дель Боске із столичним клубом провів лише один матч, після чого його зняли з посади, й він знову повернувся до тренування юнаків кантери.
Новий наставник Реалу — Джон Тошак (у минулому видатний гравець англійського Ліверпуля), у відповідь на шквальну критику керівництва клубу, навідріз відмовився змінювати свою модель гри. Запального уельського тренера невдовзі звільнили, а його посаду за третьої спроби обійняв Вісенте Дель Боске (18 листопада 1999 року). Так розпочалася одна із найвидатніших сторінок в історії Королівського клубу.
Першого ж сезону (19992000 рр.) підопічні «лісника» виграли Лігу Чемпіонів. У Парижі, у фінальному протистоянні чемпіонату «бланкос» розгромили земляків з Валенсії з рахунком (3:0).
У 2000 році президентом королівського клубу став суперечливий Флорентіно Перес. З його приходом у Реалі запанувала жорстка трансферна політика, до якої тренер, часто, не мав жодного стосунку. Дель Боске, фактично втратив право підбирати команду на власний розсуд. Перес розпочав еру Реалу, який відтоді став більш знаний як зіркове «галактікос». В ході нової трансферної політики клуб виклав кругленькі суми за володарів «Золотого М'яча» — Зінедіна Зідана, Луїша Фіґу, Роналду, та просто «зіркового хлопчика» — Девіда Бекхема.
Наступного сезону (20002001 рр.) Реал став чемпіоном Прімери та отримав Суперкубок Іспанії.Переможна хода Королівського клубу ні на мить не уповільнилась і в новому чемпіонаті (20012002 рр.). Дель Боске та його «галактікос» виграли Лігу Чемпіонів (із 9-ма перемогами, Реал — абсолютний рекордсмен у цьому турнірі). У фіналі мадридський клуб подолав леверкузенський Байєр (2:1). Того ж року, команда «лісника» виборола й Суперкубок Європи.
У сезоні 20022003 рр. Дель Боске знову привів «бланкос» до чемпіонства в Прімері. Але його долю було вже вирішено. Буквально через 24 години після взяття титулу Дель Боске було усунено з посади головного наставника Реалу. Президент Флорентіно Перес мотивував відставку успішного тренера його профнепридатністю (нездатністю налагодити дисципліну в команді, застарілими методами роботи та невідповідністю новій трансферній політиці).

«…ми переконані, що команда, яку ми намагаємося створити, буде потужнішою з тренером іншого штибу та бачення… Дель Боске виявляв ознаки виснаження [творчого], і ми прагнемо бути щирими — він не є тим тренером, який може забезпечити майбутнє нашій команді… Дель Боске — тренер звичайний, а ми ж бо шукаємо когось, хто більш тяжіє до кардинальних тактичних та стратегічних рішень, хто більше приділяє уваги відмінному фізичному стану гравців… Зрештою, іноді варто робити зміни»
Флорентіно Перес, президент клубу Реал Мадрид, 24 червня 2003[4]

Посаду спортивного директора, яку йому запропонували натомість Дель Боске відхилив. Він просто мовчки склав свої повноваження. В знак протесту, разом із наставником Реал залишив і його капітан та видатний «галактікос» Фернандо Йерро (відмовився подовжувати контракт).

За період з 2003 по 2010 рік посаду головного тренера клубу Реал Мадрид обіймали шість різних спеціалістів. Два з них — Фабіо Капелло (наставник збірної Англії) та Карлос К'єрос (тренер португальців), як і Вісенте Дель Боске брали участь у Чемпіонаті світу-2010 в ПАР. Іспанці «лісника» навіть змусили португальців Карлоса К'єроса попрощатися із амбіціями на кубок світу, вигравши із рахунком 1:0 (матч 1/8 фіналу).

Цікаво, що Королівському клубу після відставки Дель Боске так і не вдалося, бодай ще раз, виграти Лігу Чемпіонів.

Бешикташ та шлях до Національної збірної[ред.ред. код]

Пригнічений ситуацією із Реалом, Дель Боске, в якості експерименту приймає пропозицію турецького клубу Бешикташ, і на сезон 2004/2005 переїздить до Стамбулу. Але з «чорними орлам» він заледве пропрацював один сезон.
Дель Боске із надією на нове тренерство в «бланкос» повернувся до Іспанії. На початку 2006 року в Реалі мали відбутися чергові вибори президента, в яких брав участь і його близький товариш Хуан Паласіо. Проте, на виборчих перегонах лідерство здобув Рамон Кальдерон, і мрія Дель Боске про Реал зруйнувалась вщент. Кальдерон, на посаду головного наставника «галактікос» запросив італійця Фабіо Капелло. Очікуючи на результати виборів, Дель Боске відхилив низку цікавих пропозицій. Декілька клубів Прімери запрошували «лісника» до співпраці, а його відмова очолити збірну Мексики на Чемпіонаті світу-2006 в Німеччині шокувала чи не всі ЗМІ. Дель Боске, до останнього сподівався повернутися до стану «галакатікос»[5]
Сезон 2006/2007 іменитий наставник провів без клубної роботи. Проте, у новому амплуа — коментатор футбольних матчів[6], він не залишався осторонь футбольного життя.

Національна збірна[ред.ред. код]

У 2008 році, після тріумфальної перемоги на Чемпіонаті Європи-2008, з посади тренера Національної збірної звільнився Луїс Арагонес. Королівська Федерація Футболу Іспанії почала розгляд кандидатур на вакантну посаду, і футбольні функціонери зупинили свій вибір саме на Вісенте Дель Боске[7]. Тим паче, що у далекому 2004 році, коли з посади наставника збірної звільнили Ін'які Саеса, йому на заміну розглядали як Арагонеса, так і Дель Боске[8]. Тоді доля була прихильна до «мудреця із Орталеси», але цього разу настав час «лісника» Вісенте.

В серпні 2008 року, у Копенгагені Дель Боске дебютував, як головний наставник Національної збірної Іспанії[9]. Його підопічні у товариському матчі здолали збірну Данії із рахунком 3:0.

Кубок Конфедерацій. У 2009 році на тренера та його команду чекало перше випробування — Кубок Конфедерацій. Участь у турнірі Іспанія приймала як конфедерат УЄФА (переможець Чемпіонату Європи-2008). Дебют «Червоної Фурії» на цих змаганнях виявився більш ніж вдалим. У своїй групі «А» іспанці посіли перше місце, розгромивши сусідів по турнірній таблиці — Нову Зеландію (5:0), Ірак (1:0) та збірну господарки чемпіонату Південно-Африканської Республіки (2:0). Та на стадії плей-офф, хлопці Дель Боске примудрилися програти збірній США (0:2). У матчі за третє місце Іспанія знову зітнулася з ПАР. Перемогли іспанці лише в овертаймі (Даніель Гуїса 88’, 89’; Хабі Алонсо 107’), і додому повезли бронзу. Кубок Конфедерацій виборола Бразилія. Проте, футболісти збірної Іспанії — Фернандо Торрес та Давід Вілья були удостоєні «Срібної» та «Бронзової бутси ФІФА» відповідно. На рахунку обох нападників по 3 голи за чемпіонат.

Чемпіонат світу 2010. На чемпіонат світу в ПАР Дель Боске повіз зірковий склад футболістів, які вибороли європейську першість в 2008 році (в майже незмінному вигляді). Проте, його пильне око селекціонера не оминуло й молодих гравців — до заявки потрапили Хуан Мата (Валенсія) та Херард Піке (Барселона). З приходом Дель Боске до збірної, до її лав вперше викликали Бояна Кркіча (Барселона), Дієго Капеля (Севілья) та басків — Андоні Іраолу (Атлетік Більбао) і Фернандо Льоренте (Атлетік Більбао). Останній, навіть, потрапив до заявки на Чемпіонат світу в ПАР і вже встиг себе добре зарекоменувати (матч проти збірної Португалії).

На кваліфікаційному етапі, іспанці 10 із 10-ти відбірних матчів закінчили перемогою. Деякі, з жахаюче розгромним рахунком — Вірменія (4:0), Бельгія (5:0), Боснія і Герцоговина (5:2).

Груповий раунд, підопічні Дель Боске розпочали із поразки. Збірна Швейцарії здобула мінімальну перевагу (0:1). Проте, Дель Боске вдалося мотивувати своїх футболістів: в результаті, іспанці до 1/8 фіналу вийшли з першого місця (6 очок, різниця м'ячів +2). В 1/8 фіналу підопічним «лісника» протистояли потужні португальці, але єдиний гол Вільї (68’) в ворота «європейських бразильців» вирішив долю протистояння.

В ¼ фіналу «Червона Фурія» в драматичному матчі проти збірної Парагваю буквально вирвала перемогу. В півфіналі іспанці здолали німців, як і колись в 2008 році у фіналі Чемпіонату Європи та з тим же пам'ятним рахунком 1:0 (Пуйоль 73'). У фінальному протистоянні підопічні Дель Боске в овертаймі вибороли перемогу у збірної Нідерландів (Іньєста, 117') й вперше за свою історію отримали титул чемпіонів світу.
В цілому, Іспанія на чемпіонаті світу показала відмінні результати, а Дель Боске отримав схвальні відгуки колег. Зокрема, Луїс Арагонес, який нещодавно достатньо різко відгукувався про гру колишніх підопічних на чемпіонаті Світу, ще взимку всіляко сипав компліментами в бік теперішнього наставника:

«Дель Боске — дуже здібний спеціаліст, і його команда грає добре. На мою долю випав Чемпіонат Європи, а він має досягнути успіху на Мундіалі. У Іспанії є шанси, як і ще у декількох 5-6 збірних. Крім того, більша частина футболістів вже виступала на Євро-2008, так що вони здатні витримати велике напруження…»
Луїс Арагонес, 3 лютого 2010 [10]

Нагороди[ред.ред. код]

«Реал Мадрид»
  • Переможець Ліги чемпіонів: 2000, 2002 — з клубом Реал Мадрид
  • Володар Суперкубка Європи: 2002
  • Чемпіон Іспанії: 2001, 2003
  • Володар Суперкубка Іспанії: 2001
Збірна Іспанії

Особисті дані та цікавинки[ред.ред. код]

Вісенте Дель Боске знаний своїм неконфліктним характером. Йому притаманні люб'язність, врівноваженість та безмежній оптимізм. «Лісник» Вісенте завжди знає як знайти підхід до футболістів, досягаючи при цьому блискучих результатів, а за роки роботи в кантері, він навчився мотивувати й молодих гравців (талант, яким безперервно захоплюється іспанська преса). Проте, м'який характер, робить його вразливим до критики, а через відсутність зайвої показовості, його досягнення іноді применшують чи ж не помічають.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Вісенте Дель Боске став першим в історії тренером, котрий виграв три турніри
  2. http://www.worldcup10.ru/commands/spain/players/3355447.shtml
  3. Із офіційного сайту клубу Реал Мадрид http://www.realmadrid.com/cs/Satellite/en/Coaches/1193041516841/1193042419117/contenido/Entrenador/Vicente_Del_Bosque_Gonzalez.htm
  4. Із офіційного сайту BBC http://news.bbc.co.uk/sport2/hi/football/europe/3012442.stm
  5. Інтерв'ю із Дель Боске (2006 рік) http://www.championat.ru/football/article-2520.html
  6. http://sportinfo.sportactions.ru/lica/visente-del-boske.html
  7. http://www.championat.ru/football/news-124500.html
  8. http://www.browsebiography.com/bio-vicente_del_bosque.html
  9. Кваліфікаційний раунд Чемпіоанту світу 2010http://www.championat.ru/football/article-24580.html
  10. Зимова прес-конференція за участю Луїса Арагонеса та Вісенте Дель Боске http://www.championat.ru/football/news-408886.html
  11. Російськомовна цікава біографія http://sportinfo.sportactions.ru/lica/visente-del-boske.html
  12. http://www.football-expert.ru/about/visente-del-boske
  13. Англомовна біографія Дель Боске http://www.browsebiography.com/bio-vicente_del_bosque.html
  14. http://www.browsebiography.com/bio-vicente_del_bosque.html
  15. http://www.browsebiography.com/bio-vicente_del_bosque.html

Посилання[ред.ред. код]