Вісмар

Історичні центри Штральзунда і Вісмара
Historic Centres of Stralsund and Wismar
	Світова спадщина
	53°53′33″ пн. ш. 11°27′54″ сх. д. / 53.89250000002777341° пн. ш. 11.46500000002777675° сх. д.
Країна	Німеччина
Тип	Культурний
Критерії	ii, iv
Об'єкт №	1067
Регіон	Європа і Північна Америка
Зареєстровано:	2002 (26 сесія)
	Вісмар у Вікісховищі

Вісмар; Wismar
Coats of arms from Wismard	прапор
	Wismarer WasserkunstWismarer Wasserkunst
	Основні дані
	54°05′ пн. ш. 12°08′ сх. д. / 54.083° пн. ш. 12.133° сх. д.
Країна	Німеччина
Адмінодиниця	Північно-Західний Мекленбург
Столиця для	Північно-Західний Мекленбург (rural district of Mecklenburg-Vorpommern)
Засновано	13 століття
Площа	41,36 км²
Населення	42 824
Висота НРМ	13 м
Міста-побратими	Кале (1966), Ольборг (1961), Любек (1987), Кемі (1959), комуна Кальмар (15 червня 2002), Поградец (2019)
Телефонний код	23952, 23966,; 23968, 23970
Номери автомобілів	HWI і WIS
GeoNames	7602561
OSM	r62599 ·R
Поштові індекси	23966, 23970 і 23952
	Міська влада
Мер міста	Роземарі Вількен
Вебсайт	www.Wismar.de
	Мапа
	Вісмар у Вікісховищі

Ві́смар (нім. Wismar) — місто в Німеччині, місто земельного підпорядкування, Ганзейське місто, розташоване в землі Мекленбург-Передня Померанія. Районний центр району Північно-Західний Мекленбург.

Населення становить 42 824 ос. (станом на 31 грудня 2020). Займає площу 41,36 км².

Історія[ред. | ред. код]

Точна дата виникнення поселення під назвою Вісмар і коріння цієї назви невідомі, хоча звучання цього слова співзвучно слов'янським мовам. Відомо, що в 1293 у місто Вісмар спільно з Любеком і Ростоком організували торговий Ганзейский союз. З 1257 по 1358 місто служив резиденцією князів Мекленбургу. У місті 70 раз проводилися загальні збори, на яких вирішувалися питання союзу. Однак після відкриття Америки торгові шляхи змістилися на Захід, і Ганза припинила своє існування. З цього часу місто втрачає своє значення. Економічний занепад довершила тридцятирічна війна. Згідно з Вестфальським миром 1648, Вісмар відійшов під владу Швеції, яка розглядала місто як свою «найбільшу фортецю в Європі».

В 1803 у Швеція орендувала місто і острів Пель у герцогів Мекленбург-Шверин строком на 100 років. Але шведи не змогли розплатитися вчасно, і місто та навколишня територія знову увійшли до складу Мекленбурга.

Місто, у якому знаходилися заводи авіаційної фірми «Дорньє», сильно постраждав від бомбардувань союзників у Другу світову війну. Проте центр міста увійшов в 2002 році в список ЮНЕСКО як світова культурна спадщина.

У роки НДР місто розглядалося як друга за значимістю морська гавань держави, що спеціалізувалася на відвантаження калійних добрив.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Ринкова площа[ред. | ред. код]

На фото видно цегляний «Старий швед», побудований в 1380 р. Свою назву «Старий швед» отримав лише в 1878 , коли в ньому було відкрито готель.

Це найбільша на Землі ринкова площа розміром 100 × 100 м. На ній в 1602 році по кресленнях Філіпа Брандіна встановлений 12-гранний павільйон, виконаний у стилі голландського Ренесансу. Павільйон, званий Wasserkunst, до 1897 року служив в ролі роздаткового пункту, з якого забезпечувалися водою 220 житлових і 16 громадських будівель. Цей павільйон, поряд з церквою Святої Марії, віднесений до найважливіших визначних пам'яток міста.

Церква Св. Марії[ред. | ред. код]

До війни належала до числа найбільших північнонімецьких церков, виконаних у стилі цегляної готики. Її архітектор, Йоганн Грот, взяв за зразок трехнефную базиліку церкви Марії в Любеку. У квітні 1945 під час бомбардування основну будівлю було сильно пошкоджено. Руїни були остаточно підірвані в 1960 році. Від церкви залишилася лише висока башта (81 м), на якій висять 9 дзвонів XVI—XVII століть.

Тут же в 1647 році встановлено годинник з циферблатом 5 × 5 м, який чотири рази за день виконуэ один з 20 хоралів.

Церква Св. Миколи[ред. | ред. код]

Побудована за зразком церкви Марії як трехнефна базиліка. Середній неф має висоту 37 м, що робить його четвертою по висоті церквою Німеччині (після Ульма, Кельну і Любеку).

Література[ред. | ред. код]

Baedecker. Deutschland. Verlag Karl Baedeker.2002. ISBN 3-8297-1004-6
Bernd Wurlitzer- Mecklenburg-Vorpommern. 5 aktualisierte Auflage.DuMont Reiseverlag, Köln.2004. ISBN 3-7701-3849-X •
Weltgeschichte-Daten Fakten Bilder-Georg Westermann Verlag; Braunschweig 1987 — ISBN 3-07-509036-0

Посилання[ред. | ред. код]

Офіційна сторінка [Архівовано 28 жовтня 2020 у Wayback Machine.]

Фотографії[ред. | ред. код]

Церква
Вокзал

Примітки[ред. | ред. код]

[[https://www.wismar.de/Tourismus-Welterbe/Wismar-wissenswert/St%C3%A4dtepartnerschaften_https://www.wismar.de/Tourismus-Welterbe/Wismar-wissenswert/St%C3%A4dtepartnerschaften]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] а ^б ^в ^г ^д ^е https://www.wismar.de/Tourismus-Welterbe/Wismar-wissenswert/St%C3%A4dtepartnerschaften

[[https://www.kalmar.se/kommun-och-politik/internationellt-arbete/vanorter.html_https://www.kalmar.se/kommun-och-politik/internationellt-arbete/vanorter.html]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-2] ttps://www.kalmar.se/kommun-och-politik/internationellt-arbete/vanorter.html

[3] * Назва в офіційному англомовному списку

[1]

[2]

[3]

Вісмар

Зміст

Історія[ред. | ред. код]