Вістовичі
| село Вістовичі | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Самбірський район |
| Громада | Рудківська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46080110000050484 |
| Основні дані | |
| Населення | 575 |
| Площа | 6,914 км² |
| Густота населення | 83,16 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81441 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°39′13″ пн. ш. 23°27′34″ сх. д. / 49.65361° пн. ш. 23.45944° сх. д.Координати: 49°39′13″ пн. ш. 23°27′34″ сх. д. / 49.65361° пн. ш. 23.45944° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
265 м |
| Водойми | Вишенька |
| Найближча залізнична станція | Рудки |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81440, Львівська обл., Самбірський р-н, м.Рудки |
| Карта | |
  Вістовичі | |
 Вістовичі | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Вісто́вичі — село в Україні, у Рудківській міській територіальній громаді Самбірського району Львівської області. Населення становить 575 осіб (2001).
Історія[ред. | ред. код]
На західній околиці села Вістовичі виявлено двошарове поселення перших століть нашої ери[1].
На значній площі (1,4 × 0,4 км) при злитті р. Вишеньки з її лівим допливом, де був утворений сприятливий для господарства та захисту гострий в плані мис, виявлено комплекс пам'яток, що включають знахідки з періоду бронзи (тшинецька культура), раннього заліза, пізньоримського часу, черняхівської культури, а також середньовіччя — від ХІ до XIV ст.[2].
Нищівними були епідемії, ймовірно, чуми у 1788-1790 та 1819-у роках, під час яких смертність збільшилася в 4 рази.[джерело?]
Вістовичі діляться на частини: Село (центральна частина), Загребля (на лівому березі Вишеньки), Бровар (східна частина), Хмелівка (західна частина).[джерело?]
Станом на 1880 рік населення Вістович становило 313 осіб, в тому числі 250 греко-католиків, 46 римо-католиків, 17 іудеїв.[джерело?]
У селі знаходиться дерев'яна Церква Різдва Пресвятої Богородиці зведена 1830 року. Також є муровані церкви, будова яких завершена у XXI столітті: Христа Чоловіколюбця (Серця Христового), що належить парафії УГКЦ та Різдва Пресвятої Богородиці, що належить парафії ПЦУ. Щороку на Різдво по селі ходять два вертепи від православної та греко-католицької церков відповідно.[джерело?]
Діти відвідують дитячий садок і школу в м. Рудки.
На території села діє завод будівельної і художньої кераміки, де працює значна частина мешканців Вістович та навколишніх населених пунктів.
Відомі мешканці[ред. | ред. код]
- Хміль Марія Юріївна (1928—?) — ланкова колгоспу імені Жданова, Герой Соціалістичної Праці (27.07.1954).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Івановський В., Конопля В., Оприск В. Розвідкові роботи на Самбірщині / Василь Івановський // Бойківщина: історія та сучасність [Матеріали міжнародного історико-народознавчого семінару «Населення Бойківщини в контексті загально карпатського етнокультурного розвитку»], Самбір, 14–16 вересня 1995 р. — Львів-Самбір. — 184 с.
- ↑ Гавінський А., Лукомський Ю. До археологічного кадастру Львівської області: Самбірщина / Андрій Гавінський // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. 2013. Вип. 17 — С. 234—239 с.
Джерела[ред. | ред. код]
- Wistowice // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 618. (пол.) — S. 618. (пол.)
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Самбірського району. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |