Кличко Віталій Володимирович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
- У Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем Кличко
| Віталій Кличко | |
 |
|
| Загальна інформація | |
|---|---|
| Повне ім'я | Віталій Володимирович Кличко |
| Прізвисько | Доктор Залізний Кулак (англ. Dr. Iron Fist) |
| Громадянство | Україна |
| Дата народження | 19 липня 1971 |
| Місце народження | Біловодськ, Киргизська РСР |
| Місце проживання | Київ, Україна |
| Вагова категорія | Надважка (англ. heavyweight) (більше 90,892 кг) |
| Стійка | Правша |
| Зріст | 202 см |
| Розмах рук | 203 см |
| Професіональна кар'єра | |
| Перший бій | 16 листопада 1996 |
| Останній бій | 22 березня 2009 |
| Боїв | 39 |
| Перемог | 37 |
| Перемог нокаутом | 36 |
| Поразок | 2 |
Кличко́ Віта́лій Володи́мирович (*19 липня 1971, с. Біловодськ, Киргизстан) — український боксер у суперважкій ваговій категорії. У листопаді 2005 року заявив про завершення своєї спортивної кар'єри, у жовтні 2008 року повернувся у великий спорт, повернувши собі титул чемпіона світу за версією WBC. Сьогодні також займається політикою, керівник фракції Блоку Кличка у Київській міській раді. Старший брат боксера-суперважковаговика, чемпіона світу з професійного боксу Володимира Кличка.
Зміст |
[ред.] Біографія
Віталій Кличко народився 19 липня 1971 року в селищі Біловодську (Киргизстан) у родині військового. У 1985 році родина переїхала до України.
Радник Президента України (з жовтня 2006 року); депутат Київської міської ради (з квітня 2006 року) (від Блоку Віталія Кличка ПОРА-ПРП), керівник фракції «Блок Віталія Кличка», член постійної комісії з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв'язків; голова правління Благодійного фонду «Фонд братів Кличків» (з серпня 2003 року); член НОК України (з червня 2005 року); засновник, член правління Міжнародного фонду сприяння розвитку спорту «Спорт-XXI століття» (з липня 1998 року).
Освіта: Переяслав-Хмельницький педагогічний інститут (1995 рік); аспірантура Національного університету фізичного виховання і спорту України; кандидатська дисертація «Бокс: теорія та методика спортивного відбору» (Національний університет фізичного виховання і спорту України, лютий 2000 року).
Шестиразовий чемпіон світу з кікбоксингу. Триразовий чемпіон України з боксу. Чемпіон I Всесвітніх ігор військовослужбовців у суперважкій категорії (1995 рік). Срібний призер чемпіонату світу з боксу (1995 рік).
Представник програми ЮНЕСКО «Освіта для дітей у злиднях» (з 2000 року).
Нагороди:
- Орден «За заслуги» III ст. (жовтень 1999 року);
- Орден «За мужність» I ст. (квітень 2004 року);
- Герой України (з врученням ордена Держави, 31 грудня 2004 року);
- Державний службовець 5-го рангу (лютий 2007 року).
[ред.] Спортивна кар'єра
З дитинства Віталій захоплювався різними видами єдиноборств, але надавав перевагу кікбоксингу. Віталій шість разів ставав чемпіоном світу з кікбоксингу (чотири рази серед професіоналів і два рази серед любителів). Пізніше він прейшов на бокс.
Свій перший професійний боксерський бій Віталій Кличко провів 16 листопада 1996 року в Гамбурзі проти американця Тома Бредхема. У першому ж раунді американець опинився в нокдауні, а у другому був нокаутований.
В 1998 році, ставши інтерконтинентальним чемпіоном за версією WBO, Віталій Кличко був внесений до Книги рекордів Гіннесса як перший чемпіон, який виграв 26 двобоїв з найменшими витратами часу.
У жовтні 1998 року Віталій Кличко нокаутував у Гамбурзі Маріо Шиссера в бої за вакантний титул чемпіона Європи, а в червні 1999 року відібрав в англійця Гербі Гайда чемпіонський пояс за версією WBO. У тому самому 1999 році він провів два успішні захисти.
Першої поразки він зазнав від Кріса Берда. Але, як виявилося, у Віталія була травма плеча, і після бою йому зробили складну операцію.
23 листопада 2002 року він став інтерконтинентальним чемпіоном за версією WBA, перемігши Ларрі Дональда.
21 червня 2003 року на знаменитій спортивній арені «Staples Center» в Лос-Анджелесі відбувся бій з Ленноксом Льюїсом. Через розсічення під лівим оком у Віталія головний лікар зупинив бій на шостому раунді. Перевага в ньому на той момент було на боці Кличка. На думку суддів, він виграв чотири з шести проведених раундів і загальний рахунок складав 58:56 на користь українського боксера. Усі чекали продовження цього дивного протистояння двох великих боксерів. Але реванш не відбувся, Льюїс завершив кар'єру боксера.
6 грудня 2003 року в нью-йоркському «Madison Square Garden» відбувся бій з Кірком Джонсоном, він тривав лише 5 хвилин і 54 секунди.
24 квітня 2004 року Віталій зустрівся на ринзі з південноафриканцем Корі Сандерсом. Двобій завершився технічним нокаутом Сандерса у восьмому раунді. Так Віталій став чемпіоном світу за версією WBC.
11 грудня 2004 Кличко захистив свій титул у бою з Денні Вільямсом. Бій завершився у восьмому раунді технічним нокаутом.
Після цього бою Віталій Кличко потерпав від травм. Унаслідок чого його бій з Хасимом Рахманом переносився 4 рази. Останній було призначено на 12 листопада 2005.
9 листопада 2005 Віталій Кличко заявив про завершення спортивної кар'єри і відхід з великого спорту, однак у січні 2007 заявив про намір повернутись до професійного боксу та змагатися за звання чемпіону WBC з Олегом Маскаєвим[1].
Загалом на професійному ринзі Віталій Кличко провів 38 боїв, отримавши 36 перемог (35 нокаутом) і 2 поразки.
1 грудня 2005 Віталій і Володимир Клички одержали найпрестижнішу медіа-премію Німеччини — Бамбі (Bambi).
11 жовтня 2008 Віталій Кличко повернувся в ринг, і переміг в бою проти Семюеля Пітера технічним накаутом[2]. Суперник відмовився від поєдинку після 8-го раунду. Таким чином, пояс за версією WBC знову повернувся до Віталія Кличка. Разом з цією перемогою брати Клички досягли своєї давньої мети та встановили світовий рекорд - вперше в історії професійного боксу чемпіонами у надважкій ваговій категорії за версіями найпрестижніших світових організацій IBF, WBC та WBO стали одночасно два рідних брати.
21 березня 2009 Чемпіон світу в надважкій вазі за версією WBC Віталій Кличко успішно захистив свій титул в бою проти кубинця Хуана Карлоса Гомеса[3].
[ред.] Політична кар'єра
Після завершенню спортивної кар'єри Віталій Кличко розпочав політичну кар'єру. У березні 2006 року Віталій Кличко одночасно балотувався у Верховну Раду та Київраду як очільник Блоку «Пора-ПРП», а також змагався за посаду мера Києва. Переможними для Віталія стали вибори у Київраду, тоді як на виборах мера Віталій Кличко зайняв 2-ге місце, поступившись Леоніду Черновецькому, а на парламентських виборах 2006 року Блок «Пора-ПРП» не подолав 3% бар'єру.
[ред.] Ресурси інтернету
[ред.] Примітки
 |
Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
