Кличко Віталій Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

(Перенаправлено з Віталій Кличко)
Перейти до: навігація, пошук
У Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем Кличко
Віталій Кличко
зображення
Загальна інформація
Повне ім'я Віталій Володимирович Кличко
Прізвисько Доктор Залізний Кулак
(англ. Dr. Iron Fist)
Громадянство Україна
Дата народження 19 липня 1971
Місце народження Біловодськ, Киргизська РСР
Місце проживання Київ, Україна
Вагова категорія Надважка (англ. heavyweight) (більше 90,892 кг)
Стійка Правша
Зріст 202 см
Розмах рук 203 см
Професіональна кар'єра
Перший бій 16 листопада 1996
Останній бій 22 березня 2009
Боїв 39
Перемог 37
Перемог нокаутом 36
Поразок 2

Кличко́ Віта́лій Володи́мирович (*19 липня 1971, с. Біловодськ, Киргизстан) — український боксер у суперважкій ваговій категорії. У листопаді 2005 року заявив про завершення своєї спортивної кар'єри, у жовтні 2008 року повернувся у великий спорт, повернувши собі титул чемпіона світу за версією WBC. Сьогодні також займається політикою, керівник фракції Блоку Кличка у Київській міській раді. Старший брат боксера-суперважковаговика, чемпіона світу з професійного боксу Володимира Кличка.

Зміст

[ред.] Біографія

Віталій Кличко народився 19 липня 1971 року в селищі Біловодську (Киргизстан) у родині військового. У 1985 році родина переїхала до України.

Радник Президента України (з жовтня 2006 року); депутат Київської міської ради (з квітня 2006 року) (від Блоку Віталія Кличка ПОРА-ПРП), керівник фракції «Блок Віталія Кличка», член постійної комісії з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв'язків; голова правління Благодійного фонду «Фонд братів Кличків» (з серпня 2003 року); член НОК України (з червня 2005 року); засновник, член правління Міжнародного фонду сприяння розвитку спорту «Спорт-XXI століття» (з липня 1998 року).

Освіта: Переяслав-Хмельницький педагогічний інститут (1995 рік); аспірантура Національного університету фізичного виховання і спорту України; кандидатська дисертація «Бокс: теорія та методика спортивного відбору» (Національний університет фізичного виховання і спорту України, лютий 2000 року).

Шестиразовий чемпіон світу з кікбоксингу. Триразовий чемпіон України з боксу. Чемпіон I Всесвітніх ігор військовослужбовців у суперважкій категорії (1995 рік). Срібний призер чемпіонату світу з боксу (1995 рік).

Представник програми ЮНЕСКО «Освіта для дітей у злиднях» (з 2000 року).

Нагороди:

[ред.] Спортивна кар'єра

З дитинства Віталій захоплювався різними видами єдиноборств, але надавав перевагу кікбоксингу. Віталій шість разів ставав чемпіоном світу з кікбоксингу (чотири рази серед професіоналів і два рази серед любителів). Пізніше він прейшов на бокс.

Свій перший професійний боксерський бій Віталій Кличко провів 16 листопада 1996 року в Гамбурзі проти американця Тома Бредхема. У першому ж раунді американець опинився в нокдауні, а у другому був нокаутований.

В 1998 році, ставши інтерконтинентальним чемпіоном за версією WBO, Віталій Кличко був внесений до Книги рекордів Гіннесса як перший чемпіон, який виграв 26 двобоїв з найменшими витратами часу.

У жовтні 1998 року Віталій Кличко нокаутував у Гамбурзі Маріо Шиссера в бої за вакантний титул чемпіона Європи, а в червні 1999 року відібрав в англійця Гербі Гайда чемпіонський пояс за версією WBO. У тому самому 1999 році він провів два успішні захисти.

Першої поразки він зазнав від Кріса Берда. Але, як виявилося, у Віталія була травма плеча, і після бою йому зробили складну операцію.

23 листопада 2002 року він став інтерконтинентальним чемпіоном за версією WBA, перемігши Ларрі Дональда.

21 червня 2003 року на знаменитій спортивній арені «Staples Center» в Лос-Анджелесі відбувся бій з Ленноксом Льюїсом. Через розсічення під лівим оком у Віталія головний лікар зупинив бій на шостому раунді. Перевага в ньому на той момент було на боці Кличка. На думку суддів, він виграв чотири з шести проведених раундів і загальний рахунок складав 58:56 на користь українського боксера. Усі чекали продовження цього дивного протистояння двох великих боксерів. Але реванш не відбувся, Льюїс завершив кар'єру боксера.

6 грудня 2003 року в нью-йоркському «Madison Square Garden» відбувся бій з Кірком Джонсоном, він тривав лише 5 хвилин і 54 секунди.

24 квітня 2004 року Віталій зустрівся на ринзі з південноафриканцем Корі Сандерсом. Двобій завершився технічним нокаутом Сандерса у восьмому раунді. Так Віталій став чемпіоном світу за версією WBC.

11 грудня 2004 Кличко захистив свій титул у бою з Денні Вільямсом. Бій завершився у восьмому раунді технічним нокаутом.

Після цього бою Віталій Кличко потерпав від травм. Унаслідок чого його бій з Хасимом Рахманом переносився 4 рази. Останній було призначено на 12 листопада 2005.

9 листопада 2005 Віталій Кличко заявив про завершення спортивної кар'єри і відхід з великого спорту, однак у січні 2007 заявив про намір повернутись до професійного боксу та змагатися за звання чемпіону WBC з Олегом Маскаєвим[1].

Загалом на професійному ринзі Віталій Кличко провів 38 боїв, отримавши 36 перемог (35 нокаутом) і 2 поразки.

1 грудня 2005 Віталій і Володимир Клички одержали найпрестижнішу медіа-премію Німеччини — Бамбі (Bambi).

11 жовтня 2008 Віталій Кличко повернувся в ринг, і переміг в бою проти Семюеля Пітера технічним накаутом[2]. Суперник відмовився від поєдинку після 8-го раунду. Таким чином, пояс за версією WBC знову повернувся до Віталія Кличка. Разом з цією перемогою брати Клички досягли своєї давньої мети та встановили світовий рекорд - вперше в історії професійного боксу чемпіонами у надважкій ваговій категорії за версіями найпрестижніших світових організацій IBF, WBC та WBO стали одночасно два рідних брати.

21 березня 2009 Чемпіон світу в надважкій вазі за версією WBC Віталій Кличко успішно захистив свій титул в бою проти кубинця Хуана Карлоса Гомеса[3].

[ред.] Політична кар'єра

Після завершенню спортивної кар'єри Віталій Кличко розпочав політичну кар'єру. У березні 2006 року Віталій Кличко одночасно балотувався у Верховну Раду та Київраду як очільник Блоку «Пора-ПРП», а також змагався за посаду мера Києва. Переможними для Віталія стали вибори у Київраду, тоді як на виборах мера Віталій Кличко зайняв 2-ге місце, поступившись Леоніду Черновецькому, а на парламентських виборах 2006 року Блок «Пора-ПРП» не подолав 3% бар'єру.

[ред.] Ресурси інтернету

[ред.] Примітки


Персоналії Це незавершена стаття про персоналії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Особисті інструменти