Портников Віталій Едуардович
| Портников Віталій Едуардович | |
 |
|
| Народився | 14 травня 1967 (44 роки) Київ |
|---|---|
| Національність | єврей |
| Проживання | Київ, Москва |
| Діяльність | журналіст, публіцист |
| Alma mater | МДУ |
| Посада | головний редактор ТВі |
| Сторінка в інтернеті | Офіційна сторінка |
Віта́лій Едуа́рдович По́ртников (*14 травня 1967, Київ) — український [1] публіцист та журналіст. Головний редактор телеканалу ТВі.
Зміст |
[ред.] Життєпис
Народився 14 травня 1967 року у Києві.
Почав друкуватися ще будучи школярем — на поч. 80-х років у латвійській газеті.[2]
Вступив до Дніпропетровського університету де провчився три курси. Коли ж з'явилася нагода перевівся до Московського університету [2], де 1990 року закінчив факультет журналістики . Зі студентських років співпрацював із київською газетою «Молодь України», був одним з перших радянських парламентських кореспондентів.
З 1989 року — оглядач заснованої в цей-таки час «Независимой газеты» (Москва), спеціалізувався на висвітленні проблем союзних республік і пострадянського простору, зокрема українсько-російських взаємин і становлення української державності. Залишив видання в 1995 році разом із групою журналістів, незгодних з передачею газети у власність структур, близьких до Бориса Березовського.
З 1990 року співпрацює з Радіо «Свобода» як кореспондент української служби радіостанції в Москві і є ведучим низки програм російської служби.
З 1994 року регулярно публікується в газеті «Дзеркало тижня» (Київ), де вів рубрику «Щоденники» (матеріали цієї рубрики зібрані в книжці "Богородиця у синагозі"). Публікувався також у виданнях «Русский телеграф», «Ведомости», «Время МN» (Москва), «День», «Корреспондент», «Деловая неделя» (Київ), «Бізнес і Балтія», «Телеграф» (Рига), «Эстония», «Postimees» (Таллінн), «Polityka», «Gazeta Wyborcza» (Варшава), «Белгазета» (Мінськ).
Пише також на теми, пов'язані з єврейством і Близьким Сходом: ще в радянський час співробітничав з журналом «Советиш Геймланд» і газетою «Биробиджанер штерн», які виходили на їдиш. Веде постійні рубрики у газеті «Вести» (Тель-Авів) та газеті «Еврейские новости» (Москва).
Вів також публіцистичні й інформаційно-аналітичні програми на кількох українських телеканалах, зокрема, «Вікна у світ» і «Вікна-тижневик» на СТБ, «День сьомий» на ICTV, «VIP» на К-1.
Лауреат премії Спілки Журналістів України «Золоте перо» (1989), заохочувальної премії імені гетьмана Орлика (1998), лауреат у категорії «Журналіст року» в щорічному конкурсі «Людина року». 2007 року був шеф-редактором видання «Газета 24».
З 12 травня 2010 р. призначений головним редактором телевізійного каналу ТВі.[3]
[ред.] Примітки
- ↑ Я - украинский журналист... (Відео-онлайн-конференція Портникова)
- ↑ а б Юрій Опока (2010-09-27). «Стаття: "Віталій Портников: Свобода слова зменшується як «шагренева шкіра»"». проект «Справжній журналіст» на сайті Інформаційно-аналітичного ресурсу "Vlaskor.net". http://vlaskor.net/news/54222.html. Процитовано 2010-10-01.
- ↑ «Віталій Портников: І влада, і опозиція будуть вимагати від журналістів стати учасниками війни…»; "Портников став головним редактором ТВі"
[ред.] Публікації
- Віталій Портников. "Тюрма для янголів" — Х.:Акта, 2012. — 488 с.
- Віталій Портников. "Богородиця у синагозі" — Х.:Акта, 2010. — 650 с.
- Віталій Портников "Почему Медведев?" — Самміт-Книга, 2008, — 61 ст. ISBN 9667889262
[ред.] Посилання
- Віталій Портніков - Офіційний англомовний сайт
- Портников на сайті "Радіо Свобода" (київське бюро)
- Портников на сайті "Радіо Свобода" (московське бюро)
- Сторінка ток-шоу "Правда Віталія Портникова"
— блог у Живому журналі, який веде В. Е. Портников.
