Вітватерсранд

Вітватерсранд (Witwatersrand - у перекладі „Хребет Білих Вод”) – рудний район в ПАР, що включає однойменне, унікальне за запасами комплексне родовище золота і урану. Розташований в провінціях Трансвааль і Оранжева. Центри розробок Вітватерсранду – Йоханнесбург, Клерксдорп, Одендалсрюс, Велком.

Назва

Частіше використовують скорочену назву Ранд (повна назва на мові африканс „Вайт Вотерс Рідж”). Грошова одиниця ПАР була названа на честь цього великого родовища рандом.

Історія

Родовище В. відкрите в 1886 р., тоді ж початий видобуток золота, а з 1952 р. – урану.

Першовідкривачі золота Вітватерсранду – австралійський старатель Дж. Гаррісон й Дж. Волкер, які виявили поблизу ферми Ланглаагте (майбутній Йоганнесбург) пласт з промисловим вмістом золота (виходи Головного Рифу).

Характеристика

Належить до типу древніх метаморфізованих конгломератів. Оруденіння в осн. приурочене до системи Вітватерсранд ниж. протерозою. Рудоносна товща утворює синклінорну структуру. Рудні тіла (рифи) представлені пачками рудоносних конгломератів з прошарками безрудного кварциту. Потужність окр. пром. шарів конгломератів до 4,5 м. Площа району 350х200 км. Золото знаходиться в піриті, а також виділяється по мікротріщинам. Сер. розмір зерен золота 5-100 мкм, проба 906-935. Уранові мінерали – уранініт, уранова смолка, бранерит, тухоліт. Зустрічаються мінерали групи платини і алмази.

Технологія розробки

Родов. розробляється шахтами. Глиб. розробки в сер. 1700 м., макс. – 3600-3700 м. Збагачення золота і урану передбачає ціанування та наступне вилуговування урану. Заг. вилучення золота – бл. 90%. Запаси 15,5…18,7 тис.т золота. Видобуток урану 5,5 тис.т. Запаси оксиду урану 150…170 тис.т.

Джерела

Гірничий енциклопедичний словник, т. 3. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2004. — 752 с. ISBN 966-7804-78-X