Вітоніж

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Вітоніж
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Луцький район
Рада Ясенівська сільська рада
Облікова картка с. Вітоніж, Волинська область, Рожищенський район 
Основні дані
Засноване 1545
Населення 379
Площа 1,62 км²
Густота населення 233,95 осіб/км²
Поштовий індекс 45121
Телефонний код +380 3368
Географічні дані
Географічні координати 50°59′06″ пн. ш. 24°52′28″ сх. д. / 50.98500° пн. ш. 24.87444° сх. д. / 50.98500; 24.87444Координати: 50°59′06″ пн. ш. 24°52′28″ сх. д. / 50.98500° пн. ш. 24.87444° сх. д. / 50.98500; 24.87444
Середня висота
над рівнем моря
182 м
Водойми річка Стохід
Місцева влада
Адреса ради вул. Братів Новосадів, с. Ясенівка, Рожищенський р-н, Волинська обл., 45120
Карта
Вітоніж. Карта розташування: Україна
Вітоніж
Вітоніж
Вітоніж. Карта розташування: Волинська область
Вітоніж
Вітоніж
Мапа
Мапа

Віто́ніж — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області.

Населення становить 379 осіб. Орган місцевого самоврядування — Ясенівська сільська рада.

Історія[ред. | ред. код]

Перша згадка про Вітоніж в літературних джерелах датується 1545 роком.[1]

У 1840 році маєток у селі виграв в карти поміщик Іван Романович Туркол. За часів його володіння тут був побудований млин, поселення виросло з 20 до 48 дворів, а після скасування кріпацтва пан пожертвував значні наділи землі на будівництво в селі церкви та школи.

Після столипінської реформи на початку 20 століття селяни розселилися по ближніх хуторах.

Під час Першої світової війни внаслідок бойових дій, що велися на німецько-російському фронті на території села, воно було повністю зруйновано.

70 мешканців Вітоніжа нагороджено орденами та медалями СРСР за виявлений героїзм у боротьбі з німецько-нацистськими загарбниками в період Другої світової війни.

За часів СРСР тут був колгосп ім. 50-річчя Жовтня. Основними галузями господарства були рільництво і молочно-м'ясне тваринництво. Вирощувалися зернові культури, картопля, цукрові буряки, льон, овочі. Працювала пилорама, млин.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 400 осіб, з яких 177 чоловіків та 223 жінки.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 373 особи.[3]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
українська 99,74 %
російська 0,26 %

Відомі уродженці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. [[Історія міст і сіл Української РСР]]. Волинська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 745 с. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 28 жовтня 2013.
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]