Віфінія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Віфінія і сусідні регіони Анатолії

Віфінія (дав.-гр. Βιθυνία , тур. Bitinya) — історичний регіон, держава на північному заході Анатолії (Малої Азії), провінція Римської імперії. Назва походить від імені народу віфини, що разом з іншими фракійцями переселилися до Малої Азії з Балкан.

Спочатку віфінські володарі визнавали владу Лідії, згодом - Персії. Після вторгнення до Малої Азії військ Александра Македонського, цар Бас відмовився визнавати його владу. У 297 до н. е. син Баса Зіпойт I, відбивши черговий напад македонців, оголосив Віфінію незалежною державою. Її столицею стала Нікея.

Нікомед I для захисту від зовнішніх воргів запросив до Малої Азії войовничі кельтські племена галатів, поступившись на їхню користь частиною території Віфінії, що з того часу отримала назву Галатія. Столиця держави була перенесена до збудованого на руїнах Астаку нового міста, яке на честь царя було назване назву Нікомедії.

З появою в регіоні римлян, віфінські володарі намагалися підтримувати з ними союзницькі віносини. У 75 до н. е. цар Нікомед IV Філопатор, який не мав дітей, заповів свою державу Риму. Після його смерті у наступному році Віфінія була перетворена на римську провінцію.

Володарі Віфінії[ред.ред. код]