Вічуга

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
місто Вічуга
рос. Вичу́га
Coat of Arms of Vichuga.png Flag of Vichuga (Ivanovo oblast).png
Герб Вічуги Прапор Вічуги
Червоний храм (1911)
Червоний храм (1911)
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Івановська область
Основні дані
Час заснування: 1925
Статус міста з 1925 року
Населення 37 828
Площа 30 км²
Густота населення 1261 осіб/км²
Поштові індекси 1553xx
Телефонний код +7-49 354
Географічні координати: 57°12′00″ пн. ш. 41°55′00″ сх. д. / 57.20000000000000284217094304040° пн. ш. 41.91666666666699825327668805° сх. д. / 57.20000000000000284217094304040; 41.91666666666699825327668805Координати: 57°12′00″ пн. ш. 41°55′00″ сх. д. / 57.20000000000000284217094304040° пн. ш. 41.91666666666699825327668805° сх. д. / 57.20000000000000284217094304040; 41.91666666666699825327668805
Часовий пояс UTC+4
Влада
Веб-сторінка http://www.vichuga37.ru/
Карта
Вічуга (Росія)
Вічуга
Вічуга

Вічуга (Івановська область)
Вічуга
Вічуга

Вічуга (рос. Вичуга) — місто в Івановській області Росії. Є центром Вічузького району. Населення станом на 2010 рік становило 37,8 тисяч жителів. Утворене 1925 року як робітниче місто.

Назва[ред.ред. код]

Назву місто отримало від річки Вічуга правої притоки, Волги. У гідронімі виділяється давньо фіно-угорська основа «віч-» та формант від російської «-юга», «-уга» — «ріка».[1]

Історія[ред.ред. код]

Місто Вічуга було утворене відповідно до постанови Президії ВЦВК від 6 червня 1925 року шляхом об'єднання трьох великих фабричних сіл: Бонячки, Тезіно, Нова Гольчиха і 24-х прилеглих сіл і посадів. Проте населений пункт з назвою Вічуга вперше згадується в історичних документах ще в 1482 році.[2] Також Вічуга згадується у заповіті Великого царя Івана Васильовача Грозного у 1504 році, як волость.[3]

У 1932 році містом пройшов «хлібний бунт», в результаті якого було вбито декілька сотен робітників.[4]

Економіка[ред.ред. код]

За роки Радянської влади Вічуга перетворилась на сучасне та індустріальне місто.[5]

Економіка міста представлена текстильною, машинобудівною промисловостями.[6]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

  • В. Г. Пирогов «Очерки фабрик Костромской губернии» (Матеріал для статистики Костромської губернії). — випуск 6. (рос.)
  • «Статистический сборник мин. путей сооб.». — випуск 26. (рос.)