В'юн звичайний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
В'юн звичайний
Misgurnus fossilis 2009 G1.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Надряд: Остаріофізи (Ostariophysi)
Ряд: Коропоподібні (Cypriniformes)
Родина: В'юнові (Cobitidae)
Рід: В'юн (Misgurnus)
Вид: В'юн звичайний
Біноміальна назва
Misgurnus fossilis
(Linnaeus, 1758)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Misgurnus fossilis
EOL: 217145
ITIS logo.jpg ITIS: 163979
Redlist logo v1223290225.gif МСОП: 40698
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 7984
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Misgurnus fossilis

В'юн звичайний (Misgurnus fossilis) — риба родини В'юнових (Cobitidae).

Характеристика[ред.ред. код]

Голова в'юна

Тіло подовжене, злегка стисле з боків, вкрите дрібною лускою. Голова невелика, витягнута вперед. Рот звернений донизу й оточений десятьма вусиками, з яких чотири знаходяться на верхній щелепі, два — в кутах рота й чотири — на нижній щелепі. Очі маленькі, розташовані біля самого чола, жовті. Плавці дрібненькі, хвостовий закруглений. Забарвлення залежить від умов проживання. Спина бура, з численними дрібними темними плямами, черевце жовтувате й також плямисте. Посередині тіла розташована широка темна смуга, а вище і нижче неї — по одній вужчій і короткій. Плавці коричневі, спинний і хвостовий — усіяні темними плямами.

Ареал[ред.ред. код]

Поширення цієї риби досить обмежено. Зустрічається в прісних водоймах Європи та Азії. У Європі поширений на північ від Альп від річки Маас до Ладоги; у Північного Причорномор'ї від Дунаю до Кубані; в басейнах Волги та Уралу. Як вид-вселенець відзначається у Британії, Скандинавії, Апеннінах, Іберії, Криму і басейнах Адріатики, Егейського та Білого морів, а також в басейні Рони (Франція).

Екологія[ред.ред. код]

Відловлений в'юн

В'юн дуже невибагливий до умов існування й може бути там, де інші риби відсутні. Може дихати зябрами, поверхнею шкіри й за допомогою кишечнику. При нестачі кисню піднімається до поверхні води, захоплює ротом повітря й пропускає його через кишечник, видаючи звук, що нагадує писк. При пересиханні водойми в'юн впадає в сплячку, завдяки чому потреба організму в кисні знижується. При висиханні водоймища він заривається в мул і повертається в воду лише після дощів. У зв'язку з цим в'юна можна зустріти в сильнозамулених озерах, річках, заплавах, де він постійно перебуває біля дна або занурившись до мулу. У таких місцях він зустрічається зграйками. Велику частину дня в'юн виявляє незначну активність і лише з настанням сутінків і вночі виходить на пошуки їжі.

Нерест[ред.ред. код]

Статевозрілим стає в віці трьох років. Самиці плодовиті. Наприклад, у особин з верхнього Дністра довжиною 17-24 см і масою 44-140 г налічувалося 11,6-38,7 тисяч ікринок. Нереститься в травні-червні. При температурі води близько 15 °C через 7-8 добу з'являються личинки, довжина яких не перевищує 5 мм. Зростає в'юн досить інтенсивно. Так, у верхньому Дністрі в перші три роки життя його річні прирости становлять понад 4 см, в трьохрічному віці риба досягає довжини в середньому більше 13 см. З настанням статевої зрілості темп зростання знижується, і довжина тіла п'ятирічних в'юнів становить 18-23 см.

Живлення[ред.ред. код]

В'юн живиться дрібними молюсками, черв'яками, личинками комах та іншими придонними організмами. І сам часто є об'єктом живлення багатьох хижих риб — щуки, окуня, миня, у зв'язку з чим риболови-любителі часто використовують його для наживки.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]