В'юркові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
В'юркові
Дорослий самець зяблика
Дорослий самець зяблика
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: В'юркові (Fringillidae)
Vigors, 1825
Підродини
Carduelinae
Drepanidinae
Euphoniinae
Fringillinae
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Fringillidae
EOL: 7548
ITIS logo.jpg ITIS: 179122
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 9133
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Fringillidae

В'юркові (Fringillidae) — родина птахів ряду Горобцеподібних.

Морфологічні ознаки[ред.ред. код]

Довжина тіла від 8 до 25 см, маса від 7 до 100 г. У забарвленні переважають досить яскраві кольори — жовті, зелені, червоні тощо, самки менш яскраві за самців, молоді птахи подібні до самок. Голова велика, шия коротка. Дзьоб міцний, конічний. Ноги помірної довжини, з невеликими вигнутими кігтями. Оперення щільне, ніздрі прикриті ниткоподібним пір'ям. Крила заокруглені або загострені, мають 9 першорядних махових (криючі кисті прикривають вкорочене перше перо), середньої довжини хвіст зазвичай прямий, стернових пер 12. Дорослі линяють повністю 1 раз на рік, після сезону розмноження; навесні шлюбний наряд з'являється в результаті зношування пір'я, у небагатьох — завдяки частковому передшлюбному линянню.

Поширення[ред.ред. код]

Зустрічаються в Палеарктиці, Америці, Африці, деякі локально в Індо-Малайській області; відсутні в Австралії, Новій Зеландії та на Мадагаскарі; інтродуковані на океанічних островах та у Новій Зеландії.

Місця існування та спосіб життя[ред.ред. код]

Населяють ліси, степи, скелі, напівпустелі, болота та береги водойм, каменисті схили. Добре літають, швидко пересуваються по землі, у кронах дерев та кущів. У позагніздовий період ведуть денний спосіб життя, переважно поодинокий або зграйний. Серед в'юркових є як мігруючі, так і осілі види; багато кочують.

Розмноження[ред.ред. код]

Гніздяться окремими парами або розсіяними групами. Більшість добре співають (самці), голоси мелодійні; пісня використовується для приваблювання самок та охорони гніздової території. Гнізда у вигляді чаші споруджують з сухої трави, лоток вистилають пір'ям, шерстю і мохом. Гнізда розміщують у розвилках кущів та дерев, у розщілинах скель, під камінням, на землі, міцних трав'янистих рослинах. У більшості будує гніздо і насиджує кладку переважно самка (при незначній участі самця), пташенят вигодовують самка або обидва батьків. У кладці 2—4 (в тропіках) або 6—7 (у помірних широтах) яєць з рисками та плямами. Насиджування від 10 до 18 днів, молоді залишають гніздо на 10—20-й день, статевої зрілості досягають наступного літа. У помірних широтах у більшості 2, в тропіках — 3—4 кладки на рік.

Живлення та значення в житті людини[ред.ред. код]

Пташенят вигодовують павуками та комахами, а також достигаючим насінням. Живляться насінням, дрібними плодами, бруньками, а також безхребетними, багато з них охоче поїдають культурні злаки, приносячи шкоду зерновому господарству, деякі пошкоджують бруньки плодових дерев. Корисні тим, що знищують насіння бур'янів та багатьох комах (у період розмноження).

Багато видів утримуються любителями, в неволі деякі розмножуються.

Систематика[ред.ред. код]

Залежно від систематики до родини відносять 21—31 родів.

  • Підродина Fringillinae
    • Рід Fringilla включає типових представників
  • 'Підродина Drepanidinae
    • Близько 10—12 нині існуючих родів та близько 7 вимерлих

Галерея[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  • Фауна мира: птицы: Справочник / Галушин В. М., Дроздов Н. Н., Ильичев В. Д. и др. — М.: Агропромиздат, 1991. — 311 с.
  • Птицы Советского Союза / Под ред. Г. П. Дементьева и Н. А. Гладкова. — М.: Советская наука, 1954. — Т. 5.