В неділю рано
«В неді́лю ра́но» — гуцульська колядка.
Традиційно різдвяні гімни в Карпатах виконує ватага чоловіків. Гурт складається з 12 колядників, за кількістю біблійних апостолів, на чолі з отаманом («березою»). До Різдва вони готуються заздалегідь: постяться, сповідаються, причащаються й отримують благословення священника. За словами мешканців с. Верховини, колядники мають відповідати певним умовам:
«Найкращий гонір — в коляду грати. Колядники то мають бути поважні ґазди, а не розведені. Навіть музикант — шо він тринадцятий, а дванадцять колядників та як дванадцять апостолів, — файно живе з жінкою, гарно дітей виховали, файно збудований, ґазда, не пияк, дурниць не говорить, вульгарні пісні не співає — значить може ходити в коляду. То в коляді [ходити] — це гонір».[1]
Вбрані у гуцульські строї, колядники несуть із собою хрест, оповитий повісмом, що символізує пелюшки новонародженого Ісуса, та дзвіночки, що сповіщають про народження Сина Божого[2], а також гуцульські топірці-бартки.[3]
За твердженнями етнографів, гуцульська колядка вирізняється передусім своїм змістом. Головна християнська тема народження Ісуса Христа переплітається з язичницькими мотивами. У віншувальних піснях часто згадується історія: від подвигів Довбуша до мрії про незалежність України. Справжня гуцульська коляда триває до 2-3 годин. Колядники повинні співати кожному члену родини окрему колядку.[4] Зібрані кошти жертвуються на потреби церковної громади.
Текст[ред. | ред. код]
- В неділю рано сонце сходило,
- Сади вишневі розвеселило.
- В саду вишневім цвіток біленький,
- Ой, народивси Хрестос маленький.
- Ой чесні люди, чесна людино,
- Хрестос родивси — весела днина.
- Хрестос родивси — будем взнавати.
- Ісусу Хресту славу давати.
- Ми коліднички, чесно вважаймо,
- Барточки срібні вгору здіймаймо,
- Барточки срібні в руках вбертаймо,
- А ноги легкі — легко ступаймо.
- Скрипочка грає — Хресту співаймо,
- Та й заспіваймо, гори, долини.
- Шоб веселися всі полонини,
- Всі полонини, широкі поля.
- Широкі поля, синії моря,
- Шоб веселитса рідна землиця.
- Шо пустить колос жито, пшениця,
- Шо пустить колос, буде пускати.
- А ми будемо колідувати.
- Бо колідочка — це Божі слова.
- Це українська, рідная мова,
- Ми коляднички, чесно вважаймо,
- Вкраїнськов мовов Хресту співаймо.
- А Ісус Хрестос голос почує,
- Щистя, здоров'я нам подарує.
- З гори нам дано на світі жити,
- Треба нам, браття, цей хрест носити.
- Треба нам, браття, цей хрест тримати,
- Хоч ми не варті в церкву ступати.
- Ці коліднички, що си зібрали,
- Їх діди й мами чесно навчали,
- Чесно навчали Бога взнавати,
- На Різдво рано колядувати.
- А Різдво рано — весела днина,
- Різдвом ся тішить мала дитина,
- Різдвом ся тішить, в церкву ступає,
- На колідничків щей поглядає,
- Бо коліднички — веселі люди,
- Вони колідують, так завджи буде.
- Так завжди буде, ще й Божа воля.
- Пісні вростають, їх така доля,
- Пісні вростають, будуть вростати,
- Сива зозуля буде кувати.
- Сива золуля кує весною,
- Господь посвітить трави росою.
- Сидять си братство в Різдво раненько,
- Заколідуєм ще й веселенько,
- Що си розиллє музика й лине,
- Сплете віночок Хресту дівчина,
- Ісусу Хресту сплете віночок
- Чесна дівчина на даруночок.
- Чесна дівчина вінок сплітає,
- За ню Пречиста не забуває,
- З гори дано їй на світі жити,
- Чистим віночком голову покрити.
- Ой із-за гори зійшла зірничка,
- Винесли з церкви хрест колідницький,
- Винесли з церкви, переступають,
- Давні звичаї не покидають,
- Не покидають, не буд покидати:
- Позволь нам, Боже, нарік діждати,
- Позволь нам, Боже, волю здобути,
- Шоби цей голос ше раз почути.[5]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Карпатія (Електронний ресурс) : етнічна музика. Традиційна музика бойків, лемків і гуцулів. — Електрон. зв. дан. — К.: Атлантик; Просвіта, 2003. — 1 електрон. опт. диск (CD-ROM). — (Українська колекція).
- ↑ Гуцульська коляда. Архів оригіналу за 20 січня 2012. Процитовано 26 грудня 2010.
- ↑ Бартка — маленька сокира, топірець
- ↑ Різдво в Карпатах[недоступне посилання]
- ↑ Карпатія (Електронний ресурс) : етнічна музика. Традиційна музика бойків, лемків і гуцулів. — Електрон. зв. дан. — К.: Атлантик; Просвіта, 2003. — 1 електрон. опт. диск (CD-ROM). — (Українська колекція). Архів оригіналу за 11 червня 2010. Процитовано 26 грудня 2010.
