Г
| Літера Г | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
![]() |
||||||
| Кирилиця | ||||||
| А | Б | В | Г | Ґ | Д | Ѓ |
| Ђ | Е | Ѐ | Є | Ё | Ж | З |
| Ѕ | И | Ѝ | І | Ї | Й | Ј |
| К | Л | Љ | М | Н | Њ | О |
| П | Р | С | Т | Ћ | Ќ | У |
| Ў | Ф | Х | Ц | Ч | Џ | Ш |
| Щ | Ъ | Ы | Ь | Э | Ю | Я |
| Неслов'янські літери | ||||||
| Ӑ | Ӓ | Ә | Ӛ | Ӕ | Ғ | Ӷ |
| Ҕ | Ӗ | Ҽ | Ҿ | Ӂ | Җ | Ӝ |
| Ҙ | Ӟ | Ӡ | Ӥ | Ӣ | Ӏ | Ҋ |
| Қ | Ҟ | Ҡ | Ӄ | Ҝ | Ӆ | Ӎ |
| Ҥ | Ң | Ӊ | Ӈ | Ӧ | Ө | Ӫ |
| Ҩ | Ҧ | Ҏ | Ҫ | Ҭ | Ӳ | Ӱ |
| Ӯ | Ү | Ұ | Ҳ | Һ | Ҵ | Ӵ |
| Ҷ | Ӌ | Ҹ | Ӹ | Ҍ | Ӭ | |
| Застарілі літери | ||||||
| Ҁ | Ѹ | Ѡ | Ѿ | Ѻ | Ѣ | ІА |
| Ѥ | Ѧ | Ѫ | Ѩ | Ѭ | Ѯ | Ѱ |
| Ѳ | Ѵ | Ѷ | ||||
| Літери кирилиці | ||||||
Г — четверта літера української абетки. Вона є у всіх алфавітах, створених на слов'яно-кириличній основі. В українській мові літера Г відображає дзвінкий гортанний фрикативний приголосний [ɦ].
Зміст |
Історія [ред.]
За формою накреслення це видозмінена кирилична літера г («глаголь»), що походить від греко-візантійської Γ («гамма»).
У староукраїнській графіці означала фарингальний задньоязиковий звук г, а в складі диграфа кг передавала вибуховий ґ в іншомововних словах (кгвалть, кганокь, паракграфь).
У зв'язку з наявністю різних писем, шкіл і типів письма (устав, півустав, скоропис) «Г» вживалося у кількох варіантах, що допомагає визначити час і місце написання пам'яток.
У 16 столітті, крім рукописної, з'явилася друкована форма літери.
Використання [ред.]
В сучасній українській мові цією літерою позначають фарингальний щілинний дзвінкий приголосний звук г (гарно, геть, гнів). У позиції перед глухим у серед, слова приголосний г передає глухий звук [к'іхт'і, н'іхт'і, лехкий], але в абсолютному кінці слова дзвінкість зберігається (біг, сніг).
«Г» буває велике й мале, має рукописну й друковану форми.
У старослов'янській кириличній писемності мало також числове значення «три», у глаголиці — «чотири». Нині використовується також при класифікаційних позначеннях і означає «четвертий»: розділ «г». При цифровій нумерації вживається як додаткова диференційна ознака, коли ряд предметів має такий самий номер: 5-Г клас, будинок 12-Г тощо
Таблиця кодів [ред.]
| Кодування | Регістр | Десятковий код |
16-ковий код |
Вісімковий код |
Двійковий код |
|---|---|---|---|---|---|
| Юнікод | Велика | 1043 | 0413 | 002023 | 00000100 00010011 |
| Мала | 1075 | 0433 | 002063 | 00000100 00110011 | |
| ISO 8859-5 | Велика | 179 | B3 | 263 | 10110011 |
| Мала | 211 | D3 | 323 | 11010011 | |
| KOI-8 | Велика | 231 | E7 | 347 | 11100111 |
| Мала | 199 | C7 | 307 | 11000111 | |
| Windows-1251 | Велика | 196 | C3 | 303 | 11000011 |
| Мала | 227 | E3 | 343 | 11100011 |
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
- Півторак Г. П. Г // Українська мова. Енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2000.


