Дора Габе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Габе Дора)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дора Габе
болг. Дора Габе
Ім'я при народженні болг. Изидора Пейсах Габе
Народилася 16 серпня 1886(1886-08-16)
Дибовик, General Toshevo Municipalityd, Добрицька область, Болгарія
Померла 16 листопада 1983(1983-11-16) (97 років)
Софія, Народна Республіка Болгарія
Поховання Центральний цвинтар Софіїd
Країна  Болгарія
Місце проживання Софія
Діяльність театрознавиця, поетка, театральна критикиня, письменниця, есеїстка, перекладачка, вчителька
Alma mater Софійський університет Святого Климента Охридського
Знання мов чеська, російська, болгарська[1], французька, польська і грецька
Членство ПЕН-клуб
Magnum opus Q11820075?
Батько Petar Gabed
У шлюбі з Боян Пенев
Автограф
Нагороди

Дора Габе (болг. Дора Петрова Габе; 16 серпня 1886, Харманлак, область Добрич — 16 листопада 1983, м. Софія) — болгарська поетеса, критикиня, театрознавиця. Голова болгарського ПЕН-клубу. Організаторка масових літературних видань для дітей.

Життєпис[ред. | ред. код]

Уродженка історичної області Добруджа, якій присвятила багато літературних творів. Вивчала природничі науки в університеті м. Софія, французьку філологію в Женеві та закінчила університет Гренобля. Відома як дитяча письменниця та плодовита есеїстка. Оригінальна поезія позначена рисами сентименталізму.

Дочка Пітера Габе, поселенця з Росії, публіциста і громадського діяча. Закінчила середню школу в Варні, писала наукову роботу в Софійський університет (1904) та вивчала французьку філологію в Женеві, Греноблі (1905 — 1906). Учителем французької мови працювала в Добричі у 1907 році.

З 1911 по 1932, неодноразово їздила за кордон (іноді з чоловіком професором Боян Пенев у зв'язку з діяльністю по перекладах.) Побувала у Польщі, Німеччині, Швейцарії, Австрії, Чехії, Франції, Україні. У 1920 — 1930-тих роках читає за кордоном лекції з проблем болгарської літератури. Редактор (1939 — 1941) з дитячого журналу «Вікно».

Дора Гейб є членкинею та засновницею болгаро-польського комітету (1922]), болгарського PEN International (1927), стає його незмінним головою. Радниця з питань культури при посольстві Болгарії у Варшаві, (1947 — 1950), представниця Болгарії в міжнародному конгресі ПЕН — клубів у рамках міжнародного співробітництва.

У 1968 році вона була ушанована званням «Почесний громадянин міста Толбухин»[2].

Творчість[ред. | ред. код]

Дебютувала в 1900 році з віршем «Проліт» у збірнику «Младіна». Активно друкувалася з початку 1920-х до кінця 1930-х років. У цей період Габе створювала поезію для дорослих і дітей, подорожні нотатки, розповіді, есе, статті з питань болгарської та закордонної літератури, театральну критику, спогади про діячів культури.

Дора Габе — відома болгарська дитяча письменниця, плодюча есеїстка. В оригінальній поезії Габе відчутно вплив сентименталізму.

З 1917 року до кінця життя Д. Габе займалася активною перекладацькою діяльністю з польської, чеської, російської, французької та грецької мов.

Кавалерка польського ордена «Polonia Restituta».

Переклади українською мовою[ред. | ред. код]

  • Габе, Дора. Поезії/З болг. пер. Марко Зісман//1969. — Ж.Всесвіт. — Ч.2;
  • Габе, Дора. Поезії/З болг. пер. Дмитро Білоус//1972. — Ж.Всесвіт. — Ч.1;
  • Габе, Дора. Смерть Вели: Вірш/З болг. пер. Олекса Ющенко//1965. — Ж.Всесвіт. — Ч.9;
  • Габе, Дора. Червоноармієць: Вірш/З болг. пер. Дмитро Білоус//1985. — Ж.Всесвіт. — Ч.5.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Община град Добрич. web.archive.org. 1 серпня 2013. Архів оригіналу за 1 серпня 2013. Процитовано 8 квітня 2021.