Гавареччина
| село Гавареччина | |
|---|---|
| Центральна частина села | |
| Країна | |
| Область | |
| Район/міськрада | Золочівський район |
| Рада | Білокамінська сільська рада |
| Код КОАТУУ | 4621880403 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1600 |
| Населення | 76 |
| Площа | 0,504 км² |
| Густота населення | 150,79 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80710 |
| Телефонний код | +380 3265 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | |
| Середня висота над рівнем моря |
302 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80710, Львівська обл., Золочівський р-н, с. Білий Камінь , тел. 58-6-18 |
| Карта | |
|
|
|
Гаваре́ччина - село в Золочівському районі Львівської області (Україна).
Населення становить 76 осіб (2006).
Орган місцевого самоврядування — Білокамінська сільська рада.
Село розташоване в глибині лісів, серед пагорбів Вороняків. До початку 1990-х років автомобільного сполучення з ним практично не існувало. Потім вузький ґрунтовий шлях через ліс засипали щебенем. Хоч він і залишився незаасфальтованим, але підтримується в хорошому стані.
У селі є поховання вояків дивізії «Галичина», які загинули у «Бродівському котлі» у липні 1944 р.
20 січня 1946 р. біля села загинув стрілець УПА Йосип Вислинський.
Зміст |
[ред.] Осередок гончарського промислу
Село є осередком традиційного народного промислу чорнодимленої (чорнолощеної, "чорної", "сивої", "задимленої", "закуреної") неполиваної кераміки — Гаварецької кераміки.
За місцевою легендою, першими мешканцями села були гончарі, яких графиня Тереза Вишневецька (дружина Юрія Вишневецького) переселила з містечка Білий Камінь, щоби вони своїми горнами (пічами) не задимлювали містечко (це сталося в 1-й половині ХVII cт.). У XX столітті, в умовах поширення фабричного посуду, народний промисел поступово занепав (у XIX ст. тут працювали понад сотня майстрів, у 1930-х рр. — до 60, у 1960-х — 30, у 1980-х — 3-4).
1984 року гаварецька кераміка була представлена на міжнародній керамічній виставці в Фаєнці (Італія). Роботи Дмитра Вислинського здобули золоту медаль. Світлина одного з його вазонів увійшла до каталогу найкращих витворів керамічного мистецтва Європи. Проти це не зупинило занепаду гончарства й самого села. До кінця 1980-х рр. пішли з життя гончарі Дмитро Вислинський, Володимир Архимович, Василь Куземський. Гончарство в селі підтримували батько й син Володимир і Мар'ян Бакусевичі.
Наприкінці 1980-х рр., завдяки діяльності Товариства Лева, гаварецька кераміка набула популярності в Україні. До гончарного круга повернувся майстер Степан Гарбузинський (уже, на жаль, покійний). Гаварецьке гончарство отримало імпульс для дальшого існування.
Зараз у селі працюють майстри-гончарі Євген Бакусевич, Володимир Гарбузинський, Іван Луковський, Володимир Сушанський, Петро Лишньовський, Руслан Сінькевич.
У селі провели Мистецький пленер кераміки «Гавареччина-2008».
[ред.] Див. також
[ред.] Фотографії
[ред.] Посилання
- Села Золочівщини
- Журнал "Карпати"
- На хуторі гаварецьких майстрів одна за одною гаснуть печі // Високий Замок
- Газета по-українські
- Перспективи «неперспективної» Гавареччини
- Унікальна чорна кераміка з Гавареччини
- Сайт гончара Івана Панкова
- Гаварецькі пленери // Mikroskop pana Jurka
- Час і події
- Погода в селі Гавареччина