Гавареччина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Гавареччина
Центральна частина села
Центральна частина села
Країна Україна Україна
Область Львівська область Львівська область
Район/міськрада Золочівський район
Рада Білокамінська сільська рада
Код КОАТУУ 4621880403
Основні дані
Засноване 1600
Населення 76
Площа 0,504 км²
Густота населення 150,79 осіб/км²
Поштовий індекс 80710
Телефонний код +380 3265
Географічні дані
Географічні координати 049.919 0024.88649°55′08″ пн. ш. 24°53′09″ сх. д. / 49.918889° пн. ш. 24.885833° сх. д. (G)Координати: 49°55′08″ пн. ш. 24°53′09″ сх. д. / 49.918889° пн. ш. 24.885833° сх. д. (G)
Середня висота
над рівнем моря
302 м
Місцева влада
Адреса ради 80710, Львівська обл., Золочівський р-н, с. Білий Камінь , тел. 58-6-18
Карта
Гавареччина (Україна)
Гавареччина
Гавареччина
Гавареччина (Львівська область)
Гавареччина
Гавареччина


Гаваре́ччина - село в Золочівському районі Львівської області (Україна).

Населення становить 76 осіб (2006).

Орган місцевого самоврядування — Білокамінська сільська рада.

Село розташоване в глибині лісів, серед пагорбів Вороняків. До початку 1990-х років автомобільного сполучення з ним практично не існувало. Потім вузький ґрунтовий шлях через ліс засипали щебенем. Хоч він і залишився незаасфальтованим, але підтримується в хорошому стані.

У селі є поховання вояків дивізії «Галичина», які загинули у «Бродівському котлі» у липні 1944 р.

20 січня 1946 р. біля села загинув стрілець УПА Йосип Вислинський.

Зміст

[ред.] Осередок гончарського промислу

Село є осередком традиційного народного промислу чорнодимленої (чорнолощеної, "чорної", "сивої", "задимленої", "закуреної") неполиваної керамікиГаварецької кераміки.

За місцевою легендою, першими мешканцями села були гончарі, яких графиня Тереза Вишневецька (дружина Юрія Вишневецького) переселила з містечка Білий Камінь, щоби вони своїми горнами (пічами) не задимлювали містечко (це сталося в 1-й половині ХVII cт.). У XX столітті, в умовах поширення фабричного посуду, народний промисел поступово занепав (у XIX ст. тут працювали понад сотня майстрів, у 1930-х рр. — до 60, у 1960-х — 30, у 1980-х — 3-4).

1984 року гаварецька кераміка була представлена на міжнародній керамічній виставці в Фаєнці (Італія). Роботи Дмитра Вислинського здобули золоту медаль. Світлина одного з його вазонів увійшла до каталогу найкращих витворів керамічного мистецтва Європи. Проти це не зупинило занепаду гончарства й самого села. До кінця 1980-х рр. пішли з життя гончарі Дмитро Вислинський, Володимир Архимович, Василь Куземський. Гончарство в селі підтримували батько й син Володимир і Мар'ян Бакусевичі.

Наприкінці 1980-х рр., завдяки діяльності Товариства Лева, гаварецька кераміка набула популярності в Україні. До гончарного круга повернувся майстер Степан Гарбузинський (уже, на жаль, покійний). Гаварецьке гончарство отримало імпульс для дальшого існування.

Зараз у селі працюють майстри-гончарі Євген Бакусевич, Володимир Гарбузинський, Іван Луковський, Володимир Сушанський, Петро Лишньовський, Руслан Сінькевич.

У селі провели Мистецький пленер кераміки «Гавареччина-2008».

[ред.] Див. також

[ред.] Фотографії

Зразки чорнодимленої кераміки, с. Гавареччина

[ред.] Посилання

[ред.] Відео

Гаварецька кераміка (відео)

Особисті інструменти
Простори назв
Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами