Гавриїл (Бенулеску-Бодоні)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Митрополит Гавриїл
Banulescu-Bodoni.jpg
Народився 1746
Бистриця
Помер 30 березня 1821(1821-03-30)
Кишинев
Національність молдованин
Ім'я при народженні Григорій Бенулеску-Бодоні
Діяльність церковний діяч
Попередник Ієрофей (Малицький)
Наступник Серапіон (Александровський)
Конфесія православ'я

Гавриїл (Бенулеску-Бодоні) (*1746 — †30 березня 1821) — молдавський та український церковний діяч, митрополит Київський та Галицький у 17991803 роках, митрополит Кишиневський та Хотинський у 18121821 роках.

Життєпис[ред.ред. код]

Молоді роки[ред.ред. код]

Походив зі шляхетського молдавського роду Бенулеску-Бодоні. Народився у м. Бистриця у родині Григорія Бенулеску-Бодоні. При народженні отримав ім'я Григорій. Замолоду навчався у місцевому вчилищі, згодом у Семиградському вчилищі.

У 1771 переїздить до Київа. Тут з 1771 до 1773 року навчається у Києво-Могилянській академії. У 1773–1776 роках навчається у церковних закладах острова Патмос, у Смирні, Антонієвій академії у монастирі Ватопед. У 1776 році на деякий час повертається до Трансильванії, де викладав у есеуде. У 1777 році було запрошено до Ясської академії, де викладав латину до 1779 року. після цього повертається на о. Патмос для подальшого навчання. У 1779 році приймає схимну й отримує чернече ім'я Гавриїл. Повернувся до Ясс у 1781 році, де отримує в училищі кафедру грецької мови. В тому ж році видбулося рукопокладаня Гавриїла молдавським митрополитом Гаврилом Каллімахі.

Церковна кар'єра[ред.ред. код]

У 1782 на запрошення архієпископа Слов'янського та Херсонського Никофора Феотоки переїздить до Полтави, де до 1784 року займає посаду інспектора та викладача філософії у Слов'янській духовній семінарії. У 1784 році повертається до Ясс, де отримує єпархію Хуші й звання архімандрита. З початком російсько-турецької війни втік разом із молдовським господарем Олександром Маврокордато до Полтави. Тут Гавриїл спочатку стає домашнім вчитем у родині господаря, а у 1788 році ректором Катеринославської духовної семинарії, де відкрив школу еллінистики.

У 1789 році повертається до Молдовії, яка була окупована російськими військами 26 грудня 1791 року стає єпископом Білгородським та Бендерським, вікарієм Молдовського митрополита. 11 лютого 1792 року стає митрополитом та екзархом Молдови, Валахії та Бесарабії. Втім після відходу російської армії митрополита Гавриїла 19 червня 1792 року заарештовано за наказом господаря Олександра Морузі, відправлено до Стамбула, де Константинопольський патріарх Неофіт VII позбавив йогокафедри та викляв. Втім незабаром завдяки клопотанням посланця Російської імперії Віктора Кочубея Гавриїла було звільнено.

10 травня 1793 року призначається митрополитом Катеринославським та Херсоно-Таврійським з місцем перебування у Полтаві. За його ініціативи того ж року в Одесі було закладено 4 православних храми. 29 вересня 1799 року призначається митрополитом Києвським і Галицьким. 7 квітня 1801 року стає членом Святійшого Синоду Російської православної церкви та кавалером ордену Андрія Первозванного. Втім 21 серпня 1803 року за власним бажанням йде у відставку та поселяється в Одесі. У 1805 році переїздить до Дубосар, де спокійно мешкає до 1808 року, коли знову призначається членом Святійшого Синоду та екзархом Молдавії, Валахії, Бесарабії з місцем перебування у Яссах.

У 1812 році переїздить до Кишинева, головного міста приєднаної Бесарабії за умовами Бухарестського миру, що поклало кінець черговій російсько-турецькій війні. За пропозицією митрополита Гавриїла імператор Олександр I 21 серпня 1813 року видає наказ про утворення нової єпархії — Кишиневської та Хотинської, куди увійшли Бесарабська та Херсонська губернії. Її першим очільником — митрополитом — стає Гавриїл. 31 січня 1813 року відкриває у Кишиневі Православну духовну семінарію. У 1814 році засновує друкарню. У 1817 році за його ініціативи починається будівництво митропольчої церкви та кафедрального собору. Водночас митрополит сприяє перекладу у 1817 році молдовською мовою Нового Заповіту, а у 1819 році — усієї Біблії.

У 1818 році на прохання митрополита Гавриїла імператор Олександр I дарував Бесарабії зберігання традиційних молдавських прав, рівне функціонування російської та молдавської мов.

Сконав митрополит Гавриїл 30 березня 1821 року у м.Кишиневі.

Джерела[ред.ред. код]

  • Charles King, The Moldovans: Romania, Russia, and the Politics of Culture, 2000, Hoover Institution Press. ISBN 0-8179-9791-1