Гавронщина
| село Гавронщина | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
| Гавронщинське водосховище | |||||
| Країна | |||||
| Область | |||||
| Район/міськрада | Макарівський | ||||
| Рада | Гавронщинська сільська рада | ||||
| Код КОАТУУ | 3222781801 | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1500 | ||||
| Населення | 1006 | ||||
| Площа | 0,23 км² | ||||
| Густота населення | 4373,91 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 08003 | ||||
| Телефонний код | +380 4578 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | |||||
| Середня висота над рівнем моря |
139 м | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 08003, Київська обл., Макарівський р-н, с.Гавронщина, вул.Київська,17а , тел. 4-17-69 | ||||
| Карта | |||||
|
|
|||||
Гавро́нщина — село Макарівського району Київської області. Розташоване на берегах річки Здвиж та Макарівського (Гавронщинського) водосховища, за 37 км від столиці Києва та за 5 км від районного центру смт Макарова.
Населення села — 1 006 осіб.
Орган місцевого самоврядування — Гавронщинська сільська рада. Геральдика с. Гавронщина затверджена рішенням 6 сесії XXIV скликання Гавронщинської сільської ради від 19 червня 2003 р.
Зміст |
[ред.] Історія
Перша згадка про село відноситься до 1635 року. Село заснував дехто на прізвище Гавронський[1]. За Російської імперії Гавронщина належала сім'ї Трубецьких. Власниця-полька Людовіка Казимирівна Распишевська вийшла заміж за Олександра Петровича Трубецького, відомого декабриста. О. П. Трубецький був членом «масонської ложі», він же побудував у селі бібліотеку, школу, перевіз церкву Різдва Святої Богородиці з Києва та відкрив гуральню.
Ось як про ці події та історію села в ХІХ столітті зазначено в краєзнавчих джерелах, зокрема в «Сказаннях...» Леонтія Похилевича (1864):
| « | «Гавронщина село, що розташоване з обох сторін р. Здвиж, нижче Макарова за 3 версти. Жителів проживає православних 504 (на 1864) 646 (на 1887). До 1816 р. Гавронщина зараховувалася до Макарівського маєтку. Цього року старша дочка колишнього Київського губернського маршала Казимира Росцішевського Людвіка вийшла заміж за князя Трубецького й одержала як придане Гавронщину. Дочці її Єлизаветі Іванівні нині належав маєток, у просторі 42 десятин неорної землі, 431 орної та 263 лісу. У хуторі Рак їй також належить орної 22 і 579 десятин лісу. |
» |
У 1932-1933 рр. під час Голодомору селяни зруйнували могилу Трубецького в пошуках скарбів, щоб обміняти на хліб. Усього від голоду померли 6 осіб. У 1934 р. у селі відкрито завод з видобутку і переробки торфу.
10 липня 1941 р. німецькі окупанти захопили Макарів, Гавронщину та інші села району. Під час окупації населеного пункту на примусові роботи до Німеччини вивезено 9 дівчат та 2 юнаки. У 1942-1943 рр., під час німецько-фашистської окупації, в Гавронщині діяла підпільна організація з 42-х осіб. Підпільники збирали інформацію про ворога, розповсюджували листівки серед населення про становище на фронтах, забезпечували партизан продуктами, ліками тощо. Крім того, тісно співпрацювали з підпільними групами інших сіл району. Найбільш активні з них були закатовані фашистами: це С.Д. М'якшило, В.В. Єлісєєв, О.К. Чумак, І.П. Чуприна, М.І. Шевчук, В.Ю. Шишацький, В.К. Волощенко. Гавронщина була звільнена від окупантів 8 листопада 1943 р. воїнами 136-го стрілецького полку 42-ї гвардійської стрілецької дивізії. Відступаючи, фашисти спалили маєток Трубецьких, де на той час була школа. На фронтах воювали понад 250 односельчан, 150 з яких не повернулися додому.
У 1949 р. в Гавронщині побудовано клуб, посаджено 560 га хвойних лісів. У 1960-х роках у Гавронщині містилася центральна садиба колгоспу ім. Калініна. Господарство спеціалізувалося на вирощуванні картоплі, льону, тваринництві; розвивалися садівництво та городництво. На той час у селі діяли восьмирічна школа, клуб, бібліотека. Гавронщинці брали активну участь у ліквідації аварії на ЧАЕС 1986 р. Було зведено 190 будинків для переселенців із Чорнобильської зони.
При Будинку культури працює фольклорно-етнографічний ансамбль. 21 вересня 2009 р. у Гавронщині відкрито оберіг села - "Мати Божа із чотирма янголятами". На сьогодні на території села функціонують ЗОШ ім. М.П. Новика, Будинок культури, бібліотека, амбулаторія, поштове відділення, філія Ощадбанку; працюють салон-виставка продажу товарів народного промислу, кафе-бар, продовольчі та господарчі магазини; діють підприємства: ПП "Алта", ПП Алтатранс", ПП "Лендтранс", ДП "Гавронщинаторф", ДП "Макарів".
У теперішній час (2000-ні) з колишнього маєтку Трубецьких можна побачити тільки залишки колони будівлі біля могили князя. Стара церква Різдва Пресвятої Богородиці, яка в реєстрі пам'яток значиться під 1887 роком, пізніше була обкладена цеглою.
Нині Гавронщина відома також завдяки тому, що тут розташовані управління й поля Київського гольф-клубу[2].
Уродженцем Гавронщини є воїн-артилерист Радянської армії Микола Петрович Новик (1920—1944), учасник ІІ Світової війни (1945, посмертно).
[ред.] Гімн
Слова та музика А. Єзерніцької
-
-
-
-
- Гавронщина, мила і рідна земля!
- Такої на світі більше нема.
- Радіє та квітне наша земля,
- Буйні ліси та безкрайні поля!
- Гавронщина - ти Батьківщина моя!
- Вічна пам'ять і слава в минулих роках.
- В день Святого Миколи родивсь наш земляк
- Радянський герой - з добрим серцем солдат.
- Гавронщина, щедра, багата земля,
- Безкраї пшеничні та житні поля.
- Радіє та квітне весною земля,
- Ми йдемо в щасливе, ясне майбуття.
-
-
-
[ред.] Виноски
- ↑ Букет Є.В., Кулаковський В.М., Міщенко Л.А. та ін.; Упоряд. Букет Є.В. Нариси з історії Ясногородки. — Біла Церква : Вид. О.В. Пшонківський, 2010. — с. 15
- ↑ Адреса клубу на Офіційний сайт Київського гольф-клубу (укр.) (рос.) (англ.)
[ред.] Джерела та посилання
- Похилевич Л. І. «Перекази про населені місцевості Київської губернії статистичні, історичні та церковні нотатки про всі хутори, села, городки та міста, що знаходяться в межах губернії», 1864.
- Гавронщина на ukrainaincognita.com («Україна Інкогніта»)
- Стаття про Гавронщину на сайті Макарівської РДА
- Ащенко Н.В., Букет Є.В., Нетреба Д.С. та ін.; Упоряд. Букет Є.В. Нариси з історії Макарівського району: До 15-ї річниці Незалежності України. — Київ : «Логос», 2006. — С. 242-245.
|
|
||
|---|---|---|
| Смт: | Кодра · Макарів | |
| Села: | Андріївка · Березівка · Бишів · Борівка · Великий Карашин · Весела Слобідка · Вишеград · Вільне · Вітрівка · Волосінь · Гавронщина · Горобіївка · Грузьке · Забуяння · Завалівка · Зурівка · Калинівка · Козичанка · Колонщина · Комарівка · Конопельки · Копилів · Копіївка · Королівка · Леонівка · Липівка · Лисиця · Лишня · Лозовик · Лубське · Людвинівка · Макарівська Буда · Маковище · Малий Карашин · Мар'янівка (Колонщинська сільська рада) · Мар'янівка (Мар'янівська сільська рада) · Миколаївка · Мостище · Мотижин · Наливайківка · Небелиця · Ніжиловичі · Нові Опачичі · Новомирівка · Новосілки · Осикове · Пашківка · Плахтянка · Почепин · Рожів · Садки-Строївка · Северинівка · Ситняки · Соболівка · Соснівка · Фасівочка · Фасова · Ферма (Бишівська сільська рада) · Ферма (Королівська сільська рада) · Червона Гірка · Червона Слобода · Чорногородка · Шнурів Ліс · Юрів · Юрівка · Яблунівка · Ясногородка | |