Гавронщина

село Гавронщина
Герб Прапор
Гавронщинське водосховище
Країна	Україна
Область	Київська область
Район/міськрада	Макарівський
Рада	Гавронщинська сільська рада
Код КОАТУУ	3222781801
Основні дані
Засноване	1500
Населення	1006
Площа	0,23 км²
Густота населення	4373,91 осіб/км²
Поштовий індекс	08003
Телефонний код	+380 4578
Географічні дані
Географічні координати	050.484 0029.85750°29′02″ пн. ш. 29°51′26″ сх. д.50.483889° пн. ш. 29.857222° сх. д. 50.483889, 29.857222
Середня висота над рівнем моря	139 м
Місцева влада
Адреса ради	08003, Київська обл., Макарівський р-н, с.Гавронщина, вул.Київська,17а , тел. 4-17-69
Карта
Гавронщина
Гавронщина

Гавро́нщина — село Макарівського району Київської області. Розташоване на берегах річки Здвиж та Макарівського (Гавронщинського) водосховища, за 37 км від столиці Києва та за 5 км від районного центру смт Макарова.

Населення села — 1 006 осіб.

Орган місцевого самоврядування — Гавронщинська сільська рада. Геральдика с. Гавронщина затверджена рішенням 6 сесії XXIV скликання Гавронщинської сільської ради від 19 червня 2003 р.

Історія

Перша згадка про село відноситься до 1635 року. Село заснував дехто на прізвище Гавронський. За Російської імперії Гавронщина належала сім'ї Трубецьких. Власниця-полька Людовіка Казимирівна Распишевська вийшла заміж за Олександра Петровича Трубецького, відомого декабриста. О. П. Трубецький був членом «масонської ложі», він же побудував у селі бібліотеку, школу, перевіз церкву Різдва Святої Богородиці з Києва та відкрив гуральню.

Ось як про ці події та історію села в ХІХ столітті зазначено в краєзнавчих джерелах, зокрема в «Сказаннях...» Леонтія Похилевича (1864):

Церква Різдва Пресвятої Богородиці і колона з маєтку Трубецьких

«

«Гавронщина село, що розташоване з обох сторін р. Здвиж, нижче Макарова за 3 версти. Жителів проживає православних 504 (на 1864) 646 (на 1887). До 1816 р. Гавронщина зараховувалася до Макарівського маєтку. Цього року старша дочка колишнього Київського губернського маршала Казимира Росцішевського Людвіка вийшла заміж за князя Трубецького й одержала як придане Гавронщину. Дочці її Єлизаветі Іванівні нині належав маєток, у просторі 42 десятин неорної землі, 431 орної та 263 лісу. У хуторі Рак їй також належить орної 22 і 579 десятин лісу. Визначні пам'ятки села складали: будинок поміщиці, три водяних млина, з яких один питлівка, хлібний магазин, залишки мідного заводу. При власницькому будинку мається невелика православна церква в ім'я Різдва Пресвятої Богородиці.»

»

У 1932-1933 рр. під час Голодомору селяни зруйнували могилу Трубецького в пошуках скарбів, щоб обміняти на хліб. Усього від голоду померли 6 осіб. У 1934 р. у селі відкрито завод з видобутку і переробки торфу.

10 липня 1941 р. німецькі окупанти захопи­ли Макарів, Гавронщину та інші села району. Під час окупації населеного пункту на приму­сові роботи до Німеччини вивезено 9 дівчат та 2 юнаки. У 1942-1943 рр., під час німецько-фашист­ської окупації, в Гавронщині діяла підпільна організація з 42-х осіб. Підпільники зби­рали інформацію про ворога, розповсюджува­ли листівки серед населення про становище на фронтах, забезпечували партизан продукта­ми, ліками тощо. Крім того, тісно співпрацю­вали з підпільними групами інших сіл району. Найбільш активні з них були закатовані фа­шистами: це С.Д. М'якшило, В.В. Єлісєєв, О.К. Чумак, І.П. Чуприна, М.І. Шевчук, В.Ю. Шишацький, В.К. Волощенко. Гавронщина була звільнена від окупантів 8 листопада 1943 р. воїнами 136-го стрілець­кого полку 42-ї гвардійської стрілецької ди­візії. Відступаючи, фашисти спалили маєток Трубецьких, де на той час була школа. На фронтах воювали понад 250 односель­чан, 150 з яких не повернулися додому.

У 1949 р. в Гавронщині побудовано клуб, посаджено 560 га хвойних лісів. У 1960-х роках у Гавронщині містилася центральна садиба колгоспу ім. Калініна. Господарство спеціалізувалося на вирощу­ванні картоплі, льону, тваринництві; розви­валися садівництво та городництво. На той час у селі діяли восьмирічна шко­ла, клуб, бібліотека. Гавронщинці брали активну участь у лікві­дації аварії на ЧАЕС 1986 р. Було зведено 190 будинків для переселенців із Чорнобиль­ської зони.

При Будинку культури працює фольклор­но-етнографічний ансамбль. 21 вересня 2009 р. у Гавронщині відкрито оберіг села - "Мати Божа із чотирма янголя­тами". На сьогодні на території села функціону­ють ЗОШ ім. М.П. Новика, Будинок культури, бібліотека, амбулаторія, поштове відділення, філія Ощадбанку; пра­цюють салон-виставка продажу товарів на­родного промислу, кафе-бар, продовольчі та господарчі магазини; діють підприємства: ПП "Алта", ПП Алтатранс", ПП "Лендтранс", ДП "Гавронщинаторф", ДП "Макарів".

У теперішній час (2000-ні) з колишнього маєтку Трубецьких можна побачити тільки залишки колони будівлі біля могили князя. Стара церква Різдва Пресвятої Богородиці, яка в реєстрі пам'яток значиться під 1887 роком, пізніше була обкладена цеглою.

Нині Гавронщина відома також завдяки тому, що тут розташовані управління й поля Київського гольф-клубу.

Уродженцем Гавронщини є воїн-артилерист Радянської армії Микола Петрович Новик (1920—1944), учасник ІІ Світової війни (1945, посмертно).

Гімн

Слова та музика А. Єзерніцької

Гавронщина, мила і рідна земля!

Такої на світі більше нема.

Радіє та квітне наша земля,

Буйні ліси та безкрайні поля!

Гавронщина - ти Батьківщина моя!

Вічна пам'ять і слава в минулих роках.

В день Святого Миколи родивсь наш земляк

Радянський герой - з добрим серцем солдат.

Гавронщина, щедра, багата земля,

Безкраї пшеничні та житні поля.

Радіє та квітне весною земля,

Ми йдемо в щасливе, ясне майбуття.

Джерела та посилання

• Похилевич Л. І. «Перекази про населені місцевості Київської губернії статистичні, історичні та церковні нотатки про всі хутори, села, городки та міста, що знаходяться в межах губернії», 1864.
• Гавронщина на ukrainaincognita.com («Україна Інкогніта»)
• Стаття про Гавронщину на сайті Макарівської РДА
• Ащенко Н.В., Букет Є.В., Нетреба Д.С. та ін.; Упоряд. Букет Є.В. Нариси з історії Макарівського району: До 15-ї річниці Незалежності України. — Київ : «Логос», 2006. — С. 242-245.