Гагаузія
|
Автономне територіальне утворення Гагаузія |
|||||
|
|||||
| Гімн: Tarafım | |||||
|
Положення Гагаузії на карті Молдови (бузковий) |
|||||
| Столиця (та найбільше місто) |
Комрат 46°18′ пн. ш. 28°39′ сх. д. / 46.300° пн. ш. 28.650° сх. д. |
||||
| Офіційні мови | гагаузька, румунська, російська | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Етнос | гагаузи (82%)[1] | ||||
| Державний устрій | Автономне територіальне утворення у складі Республіки Молдова | ||||
| - Башкан | Михайло Формузал | ||||
| - Голова Халк Топлушу |
Ганна Харламенко |
||||
| У складі Молдови | 23 грудня 1994 | ||||
| - Незалежність | 19 серпня 1990 | ||||
| Площа | |||||
| - Загалом | 1 832 км² | ||||
| Населення | |||||
| - оцінка 2010 р. | ▲ 160,1 тис.[1] (-) | ||||
| - перепис 2004 р. | 155,6 тис.[1] | ||||
| - Густота | 87 осіб/км² | ||||
| Валюта | Молдовський лей (MDL) |
||||
| Часовий пояс | EET (UTC+2) | ||||
| - Літній час | EEST (UTC+3) | ||||
| Домен інтернету | .md | ||||
| Телефонний код | +373 291 | ||||
| 1 Код "29" мають також Кагульський і Тараклійський райони РМ | |||||
Гагау́зія (Ґаґаузія, Гагау́з Єрі́, гаг. Gagauz Yeri) — автономне територіальне утворення на півдні Молдови. Створено з населених пунктів, де понад 50% жителів складають гагаузи, а також з тих, де більшість жителів за результатами референдуму добровільно погодилися увійти в автономію.
Зміст |
Населення [ред.]
За переписом Молдови у 2004 році населення Гагаузії становило 155 646 осіб, з яких 58 190 мешкало в містах і 97 456 у селах.[1] Тобто 4,6% населення Республіки Молдова мешкає в Гагаузії. У порівнянні з іншими районами Молдови, Гагаузія має відносно високий показник природного приросту населення — 1,5 на 1000 осіб, поступаючись тільки Яловенам та Кишиневу.[2] На 2010 рік населення Автономії оцінюється в понад 160,1 тисяч осіб.[1]
Середній вік мешканців дорівнює 34,6 рокам. У загалі населення 34,6 тис. осіб або ж 22,2% — молодші за працездатний вік. 100 тис. осіб або ж 64,3% у працездатному віці. 13,5% усіх мешканців (21 тис. осіб) — учні старших класів та вишів. В галузях економіки Гагаузії задіяно: 29,2% — у сільському господарстві, 13,8% — у промисловості, 16,8% — в освіті, 6,6% — в охороні здоров'я. На кожну тисячу мешканців старших за 10 років: 69 мають вищу, 98 — середню спеціальну, 306 — загальну середню, 285 — загальну обов'язкову, 179 — початкову освіту.[3]
Етнічний склад [ред.]
- 127 835 (82.13%) гагаузи
- 8 013 (5.15%) болгари
- 7 519 (4.85%) румуни
- 5 941 (3.82%) росіяни
- 4 919 (3.16%) українці
- 486 (0.31%) цигани
- 28 (0.02%) поляки
- 17 (0.01%) євреї
- 878 (0.56%) інші
- 10 (0.01%) відмовилися відповідати
За населеними пунктами [ред.]
| Населений пункт | Гагаузький варіант назви | % гагаузів | Населений пункт | Гагаузький варіант назви | % гагаузів | Населений пункт | Гагаузький варіант назви | % гагаузів |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Авдарма Avdarma |
Авдарма Avdarma |
94,2 | Баурчи Baurci |
Баурчу Baurçu |
97,9 | Бешалма Beșalma |
Бешалма Beşalma |
96,7 |
| Бешгіоз Beșghioz |
Бешгьоз Beșgöz |
93,0 | Буджак Bugeac |
Буджак Bucak |
61,8 | Вулканешти Vulcănești |
Вулканеш Valkaneş |
69,4 |
| Вулканешти (станція) Vulcănești |
Вулканеш Valkaneş |
22,5 | Гайдар Gaidar |
Хайдар Haydar |
96,5 | Дезгінжа Dezghingea |
Дезгинджа Dezgincä |
94,5 |
| Дудулешти Dudulești |
Дудулешт Duduleşt |
4,4 | Етулія Etulia |
Тюлюкюю Tülüküü |
92,7 | Етулія (станція) Etulia |
Тюлюкюю Tülüküü |
94,5 |
| Етулія-Ноуа Etulia Nouă |
Єни-Тюлюкюю Eni Tülüküü |
83,1 | Жолтай Joltai |
Джолтай Coltay |
96,0 | Карбалія Carbalia |
Кирбаали Kırbaalı |
70,2 |
| Казаклія Cazaclia |
Казаяк Kazayak |
96,5 | Кіоселія-Руса Chioselia Rusă |
Кьосели-Рус Köseli Rus |
25,2 | Кірієт-Лунга Chiriet-Lunga |
Кириєт Kiriyet |
92,6 |
| Кірсова Chirsova |
Башкюю Başküü |
45,6 | Комрат Comrat |
Комрат Komrat |
72,8 | Конгаз Congaz |
Конгаз Kongaz |
96,1 |
| Конгазчикул-де-Жос Congazcicul de Jos |
Конгазчик-Ашааки Kongazçık Aşaaki |
87,2 | Конгазчикул-де-Сус Congazcicul de Sus |
Конгазчик-Юкарки Kongazçık Yukarkı |
73,4 | Копчак Copceac |
Кипчак Kıpçak |
95,0 |
| Котовське Cotovscoe |
Кирланнар Kırlannar |
95,4 | Олексієвка Alexeevca |
- | 33,5 | Світлий Svetlîi |
Світлий Svetlıy |
35,4 |
| Томай Tomai |
Томай Tomay |
95,1 | Ферапонтієвка Ferapontievca |
Парапонтика Parapontika |
28,0 | Чадир-Лунга Ceadîr-Lunga |
Чадир Çadır |
73,7 |
| Чишмікіой Cișmichioi |
Чьошмякюю Çöşmäküü |
94,4 | Чок-Майдан Cioc-Maidan |
Чок-Майдан Çok Maydan |
93,1 | - | - | - |
Віросповідання [ред.]
- 144 780 (93.13%) православні
- 2 583 (1.66%) відмовилися відповідати
- 2 586 (1.66%) невіруючі
- 2 524 (1.62%) баптисти
- 1 660 (1.07%) інші
- 1 243 (0.80%) адвентисти
- 270 (0.17%) атеїсти
Історія [ред.]
|
Давні часи [ред.]
Республіканська доба [ред.]
Протягом радянської окупації Басарабії, гагаузи не мали жодної автономії в складі Молдовської РСР. І лише на хвилі Перебудови у березні 1988 року виникає дискусійний клюб інтелігенції «Ґаґауз халки», який очолив Дмитро Савастин. 21 травня 1989 року відбувається перший з'їзд представників гагаузького народу.
На ньому чотири гагаузькі рухи, а саме: «Гагауз халки», «Бірлік», «Ватан» та «Міллет санжиси» — об'єднуються в єдиний громадський рух під спільною назвою «Ґаґауз халки» (що в перекладі з гагаузької означає «гагаузький нарід»). Коли 18 липня 1989 року в Москві розпочав роботу перший З'їзд народніх депутатів СРСР, гагаузький нарід представляло 2 депутати: Степан Гроздів та Михайло Пашали. Та жодному з них так і не надається слово. Тільки останнього дня з'їзду депутат від Камчатки, а потім і від Білоруси виступають з трибуни щодо автономії гагаузів. Група підтримки вважала це перемогою.
Президиум Верховної Ради Молдовської РСР 7 серпня 1989 року створює спеціяльну комісію з вивчення запитів народніх депутатів СРСР та звернень гагаузів щодо доцільности та потреби у створенні автономії гагаузів. 19 серпня 1990 року відбувається перший з'їзд депутатів усіх рівнів з пяти районів півдня Молдови, на якому й була виголошена Гагаузька Автономна Радянська Соціялістична Республіка, згодом відома як просто Республіка Гагаузія або гагаузькою Ґаґауз Єрі. 25 жовтня 1990 року відбулися перші вибори до Верховної Ради Республіки Гагаузія. Молдовське керівництво не влаштовує взятий Ґаґауз Єрі шлях на незалежність, тож відбувається похід до Комрату молдовських націоналістів-добровольців на чолі з Мірчою Друком, тодішнім премєр-міністром Молдови, задля неприпущення відокремлення Гагаузії від Молдови, відомий під назвою похід на Гагаузію. 26 жовтня в Комрат спрямовуються радянські війська Болградської дивізії, а 30 грудня і радянські спецназівці, задля мирного врегулювання молдовани вимушені поступитися. 1 грудня 1990 року відбуваються загальні вибори Президента невизнаної Республіки Гагаузія. Ним став Степан Михайлович Топал, Верховну Раду РГ очолив Михайло Васильович Кендігелян.
Автономія [ред.]
У березні 1994 року створюється спільна комісія Верховної Ради РГ та парламенту Республіки Молдова, що працюватиме над випрацювання закону про особливий статус Гагаузії. Комісію очолюють Петро Бузаджи та Йон Унгуряну. У червні це питання обговорюється керівниками РГ Степаном Топалем та Михайлом Кендігеляном із президентом Республіки Молдова Мірчею Снегуром і головою Парламенту Петром Лучинським. Після чого проєкт закону про автономію надходить у Парламент Молдови до затвердження. У 1994 р. внаслідок референдуму, на якому населення Гагаузії відмовилося від незалежності на користь автономії,[Джерело?] 23 грудня 1994 року парламент Молдови прийняв Закон про особливий правовий статус Гагаузії (Гагауз-Єрі), що наділив регіон з компактним мешканням гагаузів правами автономії у складі Республіки Молдова.
Останніми роками значну допомогу Гагаузії надає Туреччина. За рахунок коштів, що надійшли з Туреччини, була побудована система водопостачання, що дозволила значною мірою зняти проблему забезпечення якісною водою мешканців населених пунктів всього півдня Молдови. Також був відкритий Гагаузько-турецький ліцей в Чадир-Лунга[4], випускники якого, надалі, мають можливість продовжувати навчання в найкращих турецьких університетах.
Устрій [ред.]
Адміністративний центр АТУ Ґаґауз Єрі — муніципій Комрат.
До складу Гагаузії входить 32 населені пункти:
- 1 муніципій — Комрат,
- 2 міста — Вулканешти і Чадир-Лунга,
- 27 сіл, з яких 7 входять до складу трьох комун,
- 2 населені пункти зі статусом залізничної станції (вузла) — Вулканешти (входить до складу міста Вулканешти) і Етулія (входить до складу комуни Етулія).
Політика [ред.]
Нормативні акти, що визначають основи устрою Гагаузії: Конституція Республіки Молдова, Закон про особливий правовий статус Гагаузії,[1] Уклад Гагаузії.[2] Згідно з ними назви Ґаґауз Єрі (гагаузькою «Гагаужчина») та змосковщений варіянт Гагаузія визначаються рівноправними.
Найвищий посадовець — Глава (Башкан) Гагаузії. Обирається терміном на 4 роки. Є членом Уряду Республіки Молдова. Від 2006 року посаду обіймає Михайло Формузал. Найвищий законодавчий та представницький орган — Народні Збори Гагаузії (Халк Топлушу), складаються з 35 депутатів, що обираються терміном на чотири роки. З 2008 року їх очолює Ганна Харламенко. Головний орган виконавчої влади — Виконавчий комітет Гагаузії (Баканник Комітеті), обирається більшістю голосів Халк Топлушу за поданням Башкана Ґаґауз Єрі.
Найвищим судовим органом є Трибунал Гагаузії.
Сучасна символіка — прапор та герб — затверджені 31 жовтня 1995 року.
Мови [ред.]
Офіційними мовами АТУ Ґаґауз Єрі є молдовська, гагаузька та російська. При цьому, символічна увага надається мові корінного населення. Згідно з Укладом АТУ Ґаґауз Єрі, нею зобовязаний урочисто присягати Башкан, гагаузькою має володіти і Голова Халк Топлушу. Натомість, у суспільній та освітній сферах гагаузька мова перебуває в глибокому занепаді, поступаючись, перш за все, російській. Навіть закони Халк Топлушу та постанови Баканник Комітеті видаються винятково російською.[5][6] У школах Автономії вивчаються чотири мови: три офіційні та одна іноземна, але основна мова викладання — російська.[7][8]
Примітки [ред.]
- ↑ а б в г д Дані Національного Бюра Статистики РМ
- ↑ http://www.statistica.md/public/files/serii_de_timp/populatie/miscarea_naturala/2.2.4.xls На 2008 рік
- ↑ http://www.gagauzia.md/pageview.php?l=ru&idc=363&nod=1&
- ↑ Moldova urbană ст.19
- ↑ http://www.regnum.ru/news/1274742.html
- ↑ http://www.regnum.ru/news/1269361.html
- ↑ http://ava.md/03-gagauziya/02037-kto-obuchit-gagauzov-gosudarstvennomu-yaziku-.html
- ↑ http://serin.su/publ/balova_v_jazykovaja_politika_i_praktika_dostizhenija_i_zadachi_gagauzii/1-1-0-50
Посилання [ред.]
- Офіційний сайт АТУ Ґаґаузія(рос.)(гаг.)(рум.)(англ.)
- Молдова: вибори в Гагаузії можуть змінити відносини автономії з Кишиневом
- Резолюція Res CMN (2003)4 щодо запровадження Рамкової Конвенції для захисту національних меншин Республікою Молдова
- Вибори в Гагаузії(рос.)(англ.)
- Народження Гагаузії(рос.)
|
||||||||||||||||
|
||||||||||||||||
