Гадюка Нікольського

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гадюка Нікольського
Vipera nikolski 001.jpg
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
- Зауропсиди (Sauropsida)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Scleroglossa
Інфраряд: Змії (Serpentes)
Надродина: Colubroidea
Родина: Гадюкові (Viperidae)
Підродина: Viperinae
Рід: Vipera
Вид: Гадюка Нікольського
Біноміальна назва
Vipera nikolskii
Vedmederja, Grubant & Rudajewa, 1986
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Vipera nikolskii
ITIS logo.jpg ITIS: 634997
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 110206

Гадюка Нікольського (Vipera nikolskii) — змія родини гадюкові, ендемічний вид для Східної Румунії, Республіки Молдова, України та південної частини Росії. Вид включений до Червоної книги Росії. Деякі герпетологи вважають гадюку Нікольського підвидом звичайної гадюки.

Поширення[ред.ред. код]

Ареал охоплює лісостепові та степові райони Румунії на схід від Карпат, Молдови, України, та чорноземні області Росії до передгір’їв Уралу, широтний діапазон становить 46-54° північної широти.

Будова[ред.ред. код]

Гадюка Нікольського невелика у розмірах, довжина тіла до 76 см, хвоста — до 8 см. Самиці крупніші за самців. Співвідношення довжини тіла до хвоста у самців 6 до 1, у самиць 7 до 1. Навкруги середини тіла розташовано 20-23 рядів лусок. Тіло стрункіше, ніж у звичайної гадюки. Голова велика, широка, ледь випукла, добре відмежована від шиї. Райдужка очей чорна. Забарвлення тулуба дорослих особин завжди чорне, з ледь помітним ромбічним малюнком на спині, на верхньогубних щитках іноді зберігаються білі плями. На останніх підхвостових щитках є жовті або рожеві плями. Молоді особини мають сіро-коричневе забарвлення з коричневим малюнком на спині, на 3-му році життя темніють та набувають забарвлення, характерне для дорослих особин.

Спосіб життя[ред.ред. код]

В Україні найчастіше зустрічається на узліссях, лісових галявинах лісосмугах складених листяними породами дерев, також на луках та у мішаних лісосмугах, іноді у соснових, уникає степових ділянок та агроценозів. Активний період з квітня по жовтень. Після зимівлі з'являються на поверхні землі звичайно в квітні. Гадюки активні переважно в денний час. Харчуються переважно дрібними гризунами, жабами, ящірками. Парування у травні. У серпні — на початку вересня самиця народжує до 24 дитинчат довжиною до 21 см.

Охорона[ред.ред. код]

Занесена до останнього видання Червоної книги України (2009).

Посилання[ред.ред. код]