Гадюка Радде

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гадюка Радде
Гадюка Радде
Гадюка Радде
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Serpentes
Родина: Гадюкові
Рід: Гірська гадюка
Вид: Гадюка Радде
Біноміальна назва
Montivipera raddei
Boettger, 1890
Montivipera raddei distribution (IUCN).png
Синоніми
Vipera raddei
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Vipera raddei
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Vipera raddei

Гадюка Радде (Montivipera raddei) — отруйна змія з роду Гірська гадюка родини Гадюкові. Має 2 підвиди. Інша назва «вірменська гадюка».

Опис[ред.ред. код]

Загальна довжина досягає 110 см. Спостерігається статевий диморфізм — самці більше за самок. Голова пласка, широка. Сильно виражене шийне перехоплення. Має щільний широкий тулуб. Хвіст короткий. Навколо середини тулуба є 21—25 рядків луски. Черевних щитків у самок 163-179, підхвостових — 28-32. Черевних щитків у самців — 167-181, підхвостових — 29-35. Верхня поверхня голови вкрита ребристою лускою. Над кожним оком по одному сильно збільшеному виступаючому підочному щитку.

Зверху забарвлення темно-сіре, буре. Уздовж хребта по обидва боки проходить рядок жовто-помаранчевих або червоно-коричневих плям з темною облямовкою, які іноді зливаються у широку зигзагоподібну смугу. На потилиці 2 чорні косі смуги, з'єднані у задній частині. З боків проходить по рядку темних розмитих плям. Черево темно-сірого кольору, помережане чорними цятками. Хвіст знизу жовто-помаранчевий.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Полюбляє дубові ліси, ялівцеві рідколісся у горах, кам'янисті схили гір з рідкісною чагарниковою рослинністю, гірські степи. Зустрічається на висоті до 2700 м над рівнем моря. Вихід з зимівлі в залежності від висотного розподілу популяцій розтягнутий з квітня по травень, відбувається, коли повітря прогрівається до 16-17°С. Першими на поверхні з'являються самці, а через 8-10 днів — самки. Підвищена концентрація цих гадюк у місцях зимівлі зберігається до середини червня. В цей час й до середини липня спостерігається тільки один пік денної активності. По мірі настання літньої спеки у липні-серпні активність стає ранковою та вечірньою. З другої половини червня спостерігаються максимальні переміщення змій, вони спускаються в ущелини, до струмків, ярів у підгірських степових ділянках.

Це отруйна змія. Отрута гемолітичного дії (впливає на кров і кровотворні органи). Укуси становлять велику небезпеку для домашніх тварин і людини.

Дорослі гадюки харчуються мишоподібними гризунами, переважно звичайною полівкою, птахами, ящірками та членистоногими. Молоді змії живляться ящірками та членистоногими.

Це яйцеживородна змія. Парування починається з середини травня й триває до кінця червня. Вагітність самок триває 140-160 днів. Самки наприкінці серпня — у другий половині вересня народжують 2—14 дитинчат довжиною 18-24 см.

Розповсюдження[ред.ред. код]

Мешкає у Вірменії, Азербайджані, західному та північному Ірані, східній Туреччині. Зустрічається у південному Туркменістані.

Підвиди[ред.ред. код]

  • Montivipera raddei raddei
  • Montivipera raddei kurdistanica

Джерела[ред.ред. код]

  • Franzen,M. & Sigg, H. 1989. Bemerkungen zu einigen Schlangen Ostanatoliens. Salamandra 25 (3/4): 203-212
  • Словник-довідник із зоології. – К., 2002.