Газовий промисел

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Га́зовий про́мисел (рос. газовый промысел, англ. gas field; нім. Gasbetrieb m, Gasfeld n) — технологічний комплекс, призначений для видобутку і збору та обробки газу і конденсату з окремих свердловин на площі родовища, а також обробки газу і конденсату з метою підготовки їх до подальшого транспортування.

До основних споруд і комунікацій газових промислів належать експлуатаційні, спостережувальні та розвідувальні свердловини, газозбірні колектори, газозбірні пункти, компресорні станції. Допоміжні споруди і комунікації — об'єкти енергогосподарства, водопостачання, каналізації і зв'язку, механічні майстерні, транспортна мережа, автогосподарство, склади і т. д.

З газових промислів безпосередньо стикується головний термінал газопроводу магістрального. На газовому промислі реалізована закрита система збирання, транспортування і оброблення газу конденсату. Це зводить до мінімуму втрати і виключає забруднення навколишнього середовища. Здійснюється за рахунок ліквідації скидання токсичних вод, повернення газів дегазації з технологічних апаратів до загального потоку шляхом ежектування і компримування, вдосконалення технологічного обладнання. Видобування газу на промислі забезпечується фондом експлуатаційних свердловин, кількість, перебіг у часі зміни дебітів і система розміщення яких визначається запасами газу, будовою і кількістю продуктивних горизонтів, розмірами і конфігурацією покладу. На площі родовища свердловини розміщуються окремими об'єктами або кущами з 2-5 свердловин. Особливо ефективне кущове розміщення свердловин. Фонд експлуатаційних свердловин на родовищі не постійний, його збільшують в міру розробки покладу для компенсації зниження дебітів свердловин. Початкові дебіти свердловини змінюються приблизно від 100 тисяч до 1,5-2 млн м³ на добу. Контроль за розробкою родовища здійснюється на Г.п. з допомогою спостережних свердловин.

Промислова підготовка газу і конденсату до подальшого транспортування проводиться за одною із двох схем: децентралізованою і централізованою. При першій повне оброблення газу перед подаванням до магістрального газопроводу здійснюється на газових збірних пунктах. При другій схемі на збірних пунктах проводиться тільки збирання і первинна сепарація газу, а повний комплекс підготовки здійснюється на головних спорудах магістрального газопроводу. Основні способи оброблення природного газу і конденсату на Г.п.: низькотемпературна сепарація газу, абсорбція, адсорбція, а також їх поєднання. Для транспортування обробленого газу з Г.п. в період, коли його тиск знижується, наближаючись до величини тиску в газопроводі магістральному, на головних спорудах вводиться в експлуатацію головна дотискна компресорна станція.


Сучасні газові промисли характеризуються високим рівнем автоматизації та комп'ютеризації, що дозволяє здійснювати контроль і оперативне керування режимами експлуатації газових свердловин, установок комплексної підготовки газу і газового конденсату, газозбірної мережі, компресорних станцій і т. д.

Автоматизація газового промислу[ред.ред. код]

Автоматизовані системи керування технологічними процесами (АСК ТП) діють на базі автоматики, обчислювальної і керуючої техніки, автоматизованих засобів збирання інформації і забезпечують управління газових промислів в цілому. Нижній рівень АСК ТП здійснює керування технологічними процесами підготовки і стабілізації газу та газового конденсату на УКПГ (головними спорудами — ГС) і реалізується засобами локальної автоматики і мікро-ЕОМ; верхній — автоматизоване керування всім газовим промислом і УКПГ (ГС), дотискними компресорними станціями та іншими об'єктами основного і допоміжного виробництва. Керує всіма об'єктами газового промислу центральний диспетчер. Дистанційне керування здійснюється системами промислової телемеханіки. ЕОМ нижнього і верхнього рівнів пов'язані між собою міжмашинним обміном. Впровадження АСК ТП значно прискорює введення в розробку нових родовищ і підвищує техніко-економічні показники роботи всього промислу.

Література[ред.ред. код]