Гайдамаки
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гайдáмаки — (від тур. haydamak - розбійник) — народні повстанці на Правобережній Україні, що залишалася до кінця 18 століття під владою Речі Посполитої. Відчуженість широких мас від освічених верхів з особливою гостротою виявлялася під час гайдамаччини соціального руху на Правобережжі у 18 ст. Народні маси , у свідомості яких ще жили традиції козацької волі, не бажаючих підставляти шию під ярмо нової панщини, а до панів залічували не тільки польських магнатів та орендарів і факторів-євреїв, а й уніатське духовенство. Гайдамацький рух об’єднав незаможних селян-втікачів, найманих робітників з гуралень, млинів, фільварків, міщан, дрібну шляхту й нижче духовенство, але підтримували його найширші версвти населення! Ці гайдамацькі рухи розпочалися у перші десятиріччя й тривали аж до кінця 1760-х років, зрештою вилившись у грандіозне повстання, що відоме в історії під назвою Коліївщина. Найголовнішим гайдамацьким лідером буд Максим Залізняк.
Гайдамацькі загони складалися із селян, козаків, наймитів, міщан-ремісників і навіть збіднілих шляхтичів. Поруч з українцями активну участь у гайдамацькому русі брали росіяни, білоруси, молдовани.
[ред.] Дивіться також
[ред.] Література
- Горбань М. В. Гайдамаччина. Бібліотека селянина. Харків, 1923.
 |
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
