Гайдук Віталій Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Віта́лій Анато́лійович Гайду́к (* 19 липня 1957, с. Хлібодарівка, Донецька область, Українська РСР, СРСР) — український політичний діяч, один із засновників корпорації Індустріальний союз Донбасу, кандидат економічних наук, Секретар Ради національної безпеки і оборони України (10 жовтня 2006 — 12 травня 2007). Один з найбагатших українців, капітали оцінюються в 2,3 мільярди доларів [1].

Біографія[ред.ред. код]

Гайдук народився в селі Хлібодарівка, Волноваський район, Донецька область. Одружений, має сина і дочку.

Освіта[ред.ред. код]

Донецький політехнічний інститут (1980), інженер-економіст, «Економіка і організація машинобудівної промисловості»; кандидатська дисертація «Організаційно-економічний механізм управління лізингом» (Інститут економіки промисловості НАН України, 2001).

Кар'єра[ред.ред. код]

З 1980 — інженер Донецького політехнічного інституту.

19811988 — старший економіст, начальник відділу економіки і організації праці, заступник директора з економіки Донецького обласного центру «АвтоВАЗтехобслуговування».

19881994 — директор Зуївського енергомеханічного заводу.

З листопада 1994 — заступник голови Донецької обласної ради.

Листопад 1995 — липень 1996 — заступник голови з питань роботи промисловості, транспорту і зв'язку, червень — вересень 1997 — перший заступник голови Донецької облдержадміністрації. У травні 1997 головою ОДА став Віктор Янукович.

Січень 2000 — квітень 2001 — Гайдук стає першим заступником Міністра палива та енергетики України.

2001 — перший заступник керівника центрального апарату Партії регіонів.

22 листопада 2001 — 26 листопада 2002 — Міністр палива та енергетики України.

26 листопада 2002 — 5 грудня 2003 — Віце-прем'єр-міністр України.

Травень 2004 — грудень 2006 — голова спостережної ради ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат імені Дзержинського»; президент консорціуму «Індустріальна група» (м. Київ).

Був членом політвиконкому Партії регіонів.

Наукові праці і нагороди[ред.ред. код]

Академік Академії економічних наук України. «Заслужений енергетик СНД». Знаки «Шахтарська слава» III, II, I ст. Почесна грамота Кабінету міністрів України (2004). Орден «За заслуги» III ст. (2005). Державний службовець 1-го рангу (січень 2007).

Співавтор монографії «Проблемы и перспективы развития лизинга в Украине» (2000).

Джерела[ред.ред. код]

Попередник: Секретар Ради національної безпеки та оборони України
10 жовтня 200612 травня 2007
Наступник:
Горбулін Володимир Павлович (в.о.) Плющ Іван Степанович