Гайсин
| Гайсин | |||
|---|---|---|---|
|
|||
| Основні дані | |||
| Країна | |||
| Регіон | Вінницька область | ||
| Район/міськрада | Гайсинський район | ||
| Код КОАТУУ | 520810100 | ||
| Перша згадка | 1545 | ||
| Магдебурзьке право | 1744 | ||
| Статус міста | з 1795 року | ||
| Населення | 25711 (01.01.2011)[1] | ||
| Площа | 18.26 км² | ||
| Густота населення | 1408 осіб/км² | ||
| Поштові індекси | 23700-23705 | ||
| Телефонний код | +380-4334 | ||
| Координати | |||
| Висота над рівнем моря | 215 м | ||
| Водойма | Сіб | ||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція | Гайсин | ||
| До обл./респ. центру | |||
| - фізична | 83 км | ||
| - залізницею | 114 км | ||
| - автошляхами | 102 км | ||
| До Києва | |||
| - фізична | 197 км | ||
| - залізницею | 497 км | ||
| - автошляхами | 264 км | ||
| Міська влада | |||
| Адреса | 23700, Вінницька область, Гайсинський р-н, м. Гайсин, вул. 1 Травня, 7, 2-31-29 | ||
Га́йсин - місто у Вінницькій області. Населення близько 31 тис. мешканців. Одне з найбільших міст Вінницької області. Через Гайсин проходить міжнародна автодорога М-12(Стрий-Знам'янка).
Зміст |
[ред.] Історія
Основна стаття Історія Гайсина.
Перша згадка відноситься до 1545., коли місто входило до складу Брацлавського воєводства. У 1744р. отримав магдебурзьке право. У 1795р. внаслідок поділу Польщі відходить до Росії. З 1797р. Гайсин - повітове місто Подільської губернії. В місті знаходилась чоловіча гімназія. Зараз в цій будівлі знаходиться школа-інтернат.
[ред.] Музеї Гайсинщини
- Музей-садиба братів Герасименків с.Новоселівка
Музей репрезентує відомий Бубнівський гончарний осередок Поділля. Основу колекції складають гончарні вироби братів Герасименків, їхньої небоги Фросини Міщенко, Миколи Бабака, Тетяни Шпак, Валентини Живко, Тетяни Дмитренко, а також предмети побуту українського населення с. Бубнівка та Новоселівка.
На базі музею кожні два роки проводиться Всеукраїнський гончарний симпозіум, пленери. Директор музею Тетяна Іванівна Шпак, народний майстер України, проводить майстер-класи з гончарного мистецтва.
Експозиція розташована у двох приміщеннях: світлиці і кухні меморіального будинку. Колекцію гончарних виробів майстрів бубнівської кераміки розміщено у світлиці. В кухні розташована піч, розписана орнаментом характерним для бубнівської кераміки. Тут знаходяться колекції одягу, рушників та предмети побуту селян.
Поблизу можна відвідати Бузькі пороги (м. Ладижин), поле Батозької битви (1652) біля с. Четвертинівки.
Музей створений ветеранами Міністерства оборони України в 1995 р. як музей ветеранської спілки. Початком його колекції стали особисті речі її членів. Розміщений у колишньому будинку директора чоловічої гімназії - пам'ятці архітектури поч. ХХ ст.
Музейна колекція нараховує понад 1 300 предметів. Щороку музей відвідує майже 7 000 чоловік.
Основу колекції музею складають зразки зброї часів Великої Вітчизняної війни, військового одягу II пол. ХХ ст., предмети міського і сільського побуту ХХ ст., ікони XVIII-XX ст., народна кераміка Бубнівського заводу, твори українського декоративно-ужиткового мистецтва.
Музейна експозиція має виставко-вий характер, основ-ними темами якої є "Історія Української державності", "Партизанський і підпільний рух на Гайсинщині", "Велика Вітчизняна війна на Гайсинщині", "Природа рідного краю", "Традиційний народний побут гайсинчан".
[ред.] Персоналії
- Топаллер Анатолій Семенович (1911-1996) — Герой Радянського Союзу (19.05.1940), нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденом Червоної Зірки, медалями. Почесний житель міста.
[ред.] Відомі уродженці
- Високович Володимир Костянтинович — патологоанатом, бактеріолог та епідеміолог
- Пироговський Олександр Сидорович (1897-1943) — київський підпільник, Герой Радянського Союзу
- Загородній Юрій Олексійович - підполковник Армії УНР. [2]
- Недзвецький Олександр Семенович - підполковник Армії УНР. [3]
- Михальчук Валеріан Логинович - (21.01.1901-03.09.1937) - український композитор, був безпартійним. Арештований , та розстріляний у Києві.
- Сорочинський Лев — співак і диригент.
[ред.] Примітки
- ↑ Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
- ↑ Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 167 с. ISBN 966-8201-26-4
- ↑ Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 296 с. ISBN 966-8201-26-4
[ред.] Посилання
- Історія міста Гайсин в фотофактах
- Офіційний сайт Гайсинська міська рада
- Фото м.Гайсина
- Верховна Рада України. РЕГІОНИ УКРАЇНИ ТА ЇХ СКЛАД Облікова картка м Гайсин Вінницька область, Гайсинський район
- - музей-садиба братів Герасименків с.Новоселівка
- - міський краєзнавчий музей Гайсинщини
|
|||||
|
|
||
|---|---|---|
| Міста: | Гайсин | |
| Села: | Адамівка • Басаличівка • Бережне • Бондурі • Борсуки • Бубнівка • Бур'яни • Гнатівка • Гранів • Грузьке • Губник • Гунча • Дмитренки • Жерденівка • Заріччя • Зятківці • Карбівка • Кисляк • Кіблич • Косанове • Кочурів • Краснопілка • Крутогорб • Кузьминці • Куна • Кунка • Кущинці • Ладижинські Хутори • Мар'янівка • Мелешків • Митків • Михайлівка • Мітлинці • Нараївка • Новоселівка • Носівці • Огіївка • Павлівка • Рахни • Рахнівка • Розівка • Семирічка • Сокільці • Степашки • Степове • Тарасівка • Тимар • Тишківка • Тишківська Слобода • Харпачка • Чечелівка • Шура-Бондурівська • Шура-Мітлинецька • Щурівці • Ярмолинці | |
| Селища: | Губник • Зятківці • Карбівське • Лісна Поляна • Млинки • Трубочка • Хороша | |
|
|
||
|---|---|---|
| Міста: | Бар · Бершадь · Вінниця · Гайсин · Гнівань · Жмеринка · Іллінці · Калинівка · Козятин · Ладижин · Липовець · Могилів-Подільський · Немирів · Погребище · Тульчин · Хмільник · Шаргород · Ямпіль | |
| Смт: | Браїлів · Брацлав · Бродецьке · Вапнярка · Вендичани · Вороновиця · Глухівці · Дашів · Десна · Залізничне · Кирнасівка · Копайгород · Крижопіль · Літин · Муровані Курилівці · Оратів · Піщанка · Рудниця · Ситківці · Стрижавка · Сутиски · Теплик · Тиврів · Томашпіль · Тростянець · Турбів · Чернівці · Чечельник · Шпиків | |