Гай Азіній Полліон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Гай Азіній Полліон (лат. Gaius Asinius Pollio) (*76 до н. е. — † 5 н. е.) — давньоримський політичний діяч, полководець, поет та історик. Син Гнея Азінія. Воював у громадянській війні 49-45 років до нашої ери на стороні Цезаря. В 45 році до нашої ери був претором, потім керував частиною Іспанії, пізніше в 43 як легат Антонія — Транспаданської Галлією. В 40 році був консулом, а в 39 за перемоги в Іллірії удостоївся тріумфу. Після цього відійшов від політики. Організував першу у Стародавньому Римі публічну бібліотеку. Написав трагедії, промови та історію громадянської війни між Цезарем та Помпеєм, яку високо цінували сучасники. Від його творів до нас дійшли лише уривки.

Джерела[ред.ред. код]

  • Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961