Гай Лелій Сапіенс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Гай Лелій Сапіенс (*188 - д/н) - політичний діяч Римської республіки, видатний красномовець.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з родини нобілів Леліїв. Син Гая Лелія, прихильника родини Корнеліїв Сципіонів. З молодості займався красномовством, в результаті став одним з видатних промовців, які творили до Гортензія Гортала та Цицерона. Брав участь у Третій пунічній війні та облозі Нуманції.

У 141 році до н.е. намагався стати консулом. Втім через підступність іншого кандидата - Квінта Помпея, не був обраний. Лише у 140 році до н.е. за допомогою Сципіона Еміліана Гай Лелій обраний консулом (разом з Квінтом Сервілієм Цепіоном). На цій посаді запропонував низку політичних та економічних реформ, зокрема щодо наділення селян землею. Хоча ці ідеї були досить поміркованими, більшість сенаторів не підтримали законопроекти й змусили Лелія відмовитися від них. За це він отримав когномен Сапіенс, тобто "мудрий". В подальшому ідеї Гая Лелія щодо аграрних реформ підхопили Тіберій та Гай Гракхи.

Після цього Лелій брав участь у гуртку Сципіона Еміліана, де обговорювалися політичні, культурні та економічні проблеми держави.

Родина[ред.ред. код]

Діти:

  • Лелія Старша, дружина Гая Фаннія Страбона, консула 122 року до н.е.
  • Лелія Молодша, дружина Квінта Муція Сцеволи Авгура, консула 117 року до н.е.

Джерела[ред.ред. код]

  • T. Robert S. Broughton: The Magistrates Of The Roman Republic. Vol. 3: Supplement. Atlanta / Georgia: Scholars Press, 1986.