Гай Марій

Гай Марій GAIVS MARIVS
Консул Римської республіки
107 до н. е., 104 до н. е. — 100 до н. е., 86 до н. е.
Попередник:	Сервій Сульпіций Гальба і Луцій Гортензій
Партія:	популяри
Народження:	бл. 157 до н. е. Арпіно
Смерть:	13 січня 86 до н. е. Рим
Діти:	Гай Марій Молодший (від другого шлюбу)

Гай Марій (лат. Gaius Marius) (*близько 157 до н. е., Арпіно — †86 до н. е., Рим) — римський полководець і політичний діяч, керівник популярів. Сім разів був обраний у консули, у тому числі п'ять разів поспіль у 104 — 100 до н. е. Провів реорганізацію римської армії.

Мав сина від другого шлюбу Гая Марія Молодшого

Хронологія життя

• 157 до н. е. — Народився в Арпінумі
• 134 до н. е. — Військовий трибун
• 122 до н. е. — Квестор в Трансальпійської Галлії
• 120 до н. е. — Народний трибун
• 116 до н. е. — Претор
• 114 до н. е. — Призначено правителем Лузітанії
• 110 до н. е. — Одруження на Юлії, тітці Юлія Цезаря
• 109 до н. е. — Повернувся на військову службу легатом Квінта Цецилія Метелла нумідійського
• 107 до н. е. — Перший консулат * 107 до н. е. — Скасував земельнийй ценз на військову службу.
• 104 до н. е.- 100 до н. е. — П'ять років поспіль обирався консулом
• 101 до н. е. — Успішно воював проти німецьких племен.
• 91 до н. е.- 88 до н. е. — Очолював римську армію у Союзницької війні.
• 87 до н. е. ** Увійшов в союз з Сульпіцієм, вимагаючи собі командування у війні проти Мітрідата.
  • Сулла взяв Рим, оспорюючи командування військом
  • Марій з сином втекли до Африки
  • Повернувся з вигнання з новою армією і з допомогою Цінни опанував Римом
• 86 до н. е. ** Сьомий консулат ** Помер у Римі 13 січня

Реформи Марія римської армії

Докладніше у статті Військова реформа Гая Марія

Основа реформ Марія полягала у включенні римських громадян, які не мають землі, до числа тих що підлягають призову. Так як більшість громадян були бідні і не могли забезпечити купівлю озброєння, Марій визначив порядок постачання їх зброєю. Він запропонував позбавити солдатів цивільних прав, але, з іншого боку, солдатам належали всі трофеї, які вони можуть здобути на війні. Не маючи надії отримати суспільний статус іншими шляхами, народні маси стали стікатися під прапори Марія. Ці професійні солдати зараховувалися в армію на 25-річний термін.

Маючи постійну армію, Марій отримав можливість стандартизувати навчання та обладнання в усіх римських легіонах. Тренування та навчання тривали протягом року, крім тих випадків, коли була термінова необхідність у війську. Марій організував легіони наступним чином. Повністю укомплектований легіон складався з приблизно із 6000 чоловік, з яких тільки 5200 були солдатами. Решта класифікувалися як невійськові. Легіон ділився на 10 когорт з 6 центурій кожна та 10 центурій у першій когорті. Центурія складалася з 100 чоловік і поділялася на групи по 10 чоловік (лат. contubernia), які в таборі жили і їли разом. Центурія в битві, на марші і в таборі діяла як бойова одиниця. Центурія перевозила з собою всю свою зброю, особисті речі, продовольство і підтримувала всі свої бойові одиниці. Ці заходи зменшували розмір обозу і робили армію більш мобільною. Незабаром легіони досягли вершини фізичних кондицій і дисципліни, неперевершених у стародавньому світі. Це була друга важлива реформа, що збільшила військову міць Риму.

Третя реформа, яку зміг провести Марій, полягала у нагородженні ветеранів земельними наділами. Римські громадяни, які відслужили свій термін, отримували грошову пенсію і ділянку землі в завойованому регіоні, в якому вони вийшли у відставку.

Нарешті, Марій пропонував повне римське громадянство всім італійським союзникам, які відслужать встановлений термін в римській армії.

Посилання

• Марій і Сулла (англ.)
• Біографія (нім.)