Гай Фабрицій Лусцін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гай Фабрицій Лусцін
Народився невідомо
Рим
Помер після 273 до н. е.

Громадянство Римська республіка
Національність гернік
Діяльність політик, військовий очільник
Посада консул
Термін 282 та 278 роки до н.е.
Попередник Публій Корнелій Долабелла
Наступник Луцій Емілій Барбул
Батько Гай Фабрицій Лусцін
Рід Фабриції

Гай Фабрицій Лусцін Одноокий (*Gaius Fabricius Luscinus, д/н —після 273 до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з впливового плебейського роду Фабриціїв. Вперше згадується стосовно подій 284 року до н. е., коли Гая Фабриція було призначено послом до Таренту та союзних з ним містам. Йому вдалося укласти мирний договір, зруйнувавши антиримський союз еструсків, умбрів, галлів та тарентійців.

У 282 році до н. е. обирається консулом (разом з Квінтом Емілієм Папом). Під час своєї каденції вдало воював із самнитами, луканами та бруттіями. Звільнив місто Фурії від самнитів і взяв настільки багату здобич, що після покриття всіх витрат до скарбниці ще було передано 400 талантів. Він дійшов до міста Регіум (на півдні Італії) і залишив там гарнізон для захисту римських інтересів.

У 280 році до н. е. Фабрицій в якості легат консула, брав участь у битвах при Гераклеї та Аскулумі. Згодом вів з Пірром перемовини стосовно видачи військовополонених. Це посольство до Пірра стало легендарним. Пірр, за переказами, запрошував його перейти до нього на службу і пропонував йому величезні скарби, але Лусцін відмовився.

У 278 році до н. е. вдруге обирається консулом (разом з Квінтом Емілієм Папом). Зрадник пропонував йому отруїти Пірра, але Фабрицій відмовився. Після відходу Пірра з Італії до Сицилії успішно воював з луканами, бруттіями, самнітами, Тарентом. За свої досягнення наприкінці року отримав отримав тріумф. З Гераклеєю Гай Фабрицій уклав союз.

У 275 році він стає цензором (знову з Квінтом Емілієм Папом). Під час своєї каденції боровся проти розкошів, зокрема вигнав з сенату Публія Корнелія Руфіна.

З огляду на те, що Гай Фабрицій Лусцін був людиною простою, чесною і некорисною, тому на момент смерті (приблизно між 273 та 271 роками до н. е.) не мав значних статків. Римська республіка від себе надала посаг його донькам. В знак особливої відзнаки йому і його нащадкам дали право бути похованими в самому Римі.

Джерела[ред.ред. код]

  • Karl-Ludwig Elvers: Fabricius [I 3]. In: Der Neue Pauly (DNP). Band 4, Metzler, Stuttgart 1998, ISBN 3-476-01474-6.