Гай Фабрицій Лусцін
| Гай Фабрицій Лусцін | |
| Народився | невідомо Рим |
|---|---|
| Помер | після 273 до н. е. |
| Громадянство | Римська республіка |
| Національність | гернік |
| Діяльність | політик, військовий очільник |
| Посада | консул |
| Термін | 282 та 278 роки до н.е. |
| Попередник | Публій Корнелій Долабелла |
| Наступник | Луцій Емілій Барбул |
| Батько | Гай Фабрицій Лусцін |
| Рід | Фабриції |
Гай Фабрицій Лусцін Одноокий (*Gaius Fabricius Luscinus, д/н —після 273 до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки.
Життєпис [ред.]
Походив з впливового плебейського роду Фабриціїв. Вперше згадується стосовно подій 284 року до н. е., коли Гая Фабриція було призначено послом до Таренту та союзних з ним містам. Йому вдалося укласти мирний договір, зруйнувавши антиримський союз еструсків, умбрів, галлів та тарентійців.
У 282 році до н. е. обирається консулом (разом з Квінтом Емілієм Папом). Під час своєї каденції вдало воював із самнитами, луканами та бруттіями. Звільнив місто Фурії від самнитів і взяв настільки багату здобич, що після покриття всіх витрат до скарбниці ще було передано 400 талантів. Він дійшов до міста Регіум (на півдні Італії) і залишив там гарнізон для захисту римських інтересів.
У 280 році до н. е. Фабрицій в якості легат консула, брав участь у битвах при Гераклеї та Аскулумі. Згодом вів з Пірром перемовини стосовно видачи військовополонених. Це посольство до Пірра стало легендарним. Пірр, за переказами, запрошував його перейти до нього на службу і пропонував йому величезні скарби, але Лусцін відмовився.
У 278 році до н. е. вдруге обирається консулом (разом з Квінтом Емілієм Папом). Зрадник пропонував йому отруїти Пірра, але Фабрицій відмовився. Після відходу Пірра з Італії до Сицилії успішно воював з луканами, бруттіями, самнітами, Тарентом. За свої досягнення наприкінці року отримав отримав тріумф. З Гераклеєю Гай Фабрицій уклав союз.
У 275 році він стає цензором (знову з Квінтом Емілієм Папом). Під час своєї каденції боровся проти розкошів, зокрема вигнав з сенату Публія Корнелія Руфіна.
З огляду на те, що Гай Фабрицій Лусцін був людиною простою, чесною і некорисною, тому на момент смерті (приблизно між 273 та 271 роками до н. е.) не мав значних статків. Римська республіка від себе надала посаг його донькам. В знак особливої відзнаки йому і його нащадкам дали право бути похованими в самому Римі.
Джерела [ред.]
- Karl-Ludwig Elvers: Fabricius [I 3]. In: Der Neue Pauly (DNP). Band 4, Metzler, Stuttgart 1998, ISBN 3-476-01474-6.
