Гай Целій Кальд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Гай Целій Кальд (140 — після 94 р. до н.е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з плебейського роду Целієв. Син Гая Целія Кальда. У 107 році до н.е. обирається народним трибуном. Притягнув до народного суду у звинуваченні у зраді Гая Попілія Лената, який уклав договір з кельтським племенем гельветів—тігурінів, зрештою Кальд домігся його засудження, для чого провів закон про таємне голосування у судах про державну зраду. У 104 році до н.е. стає монетарієм. В цьому ж році був суддею у цивільному позові проти поета Луцилія, але відмовив у позові.

У 99 році до н.е. стає претором, а у 98 році до н.е. пропреторство у Ближній Іспанії. Наприкінці 97 року до н.е. був свідком у суді проти Марка Антонія в справі щодо підкупу виборців. У 94 році до н.е. обирається консулом (разом з Луцієм Доміцієм Агенобарбом). Після цього у 93—87 роках до н.е. був проконсулом провінції Нарбонська Галлія. Під час своєї каденції Кальд переміг лігурійське плем'я салувієв.

Родина[ред.ред. код]

  • Гай Целій Кальд, претор 70 року до н.е.
  • Луцій Целій Кальд, септемвір епулон у 81—61 роках до н.е.

Джерела[ред.ред. код]

  • William Smith. Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology. Vol. I, p. 561
  • Fasti Cap. Degrassi 54 f.; 129; 478 f.