Гай Цільній Меценат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бюст Гая Цільнія Мецената

Гай Цільній Меценат (лат. Gaius Cilnius Maecenas, *13 квітня[1] бл. 70 р. до н. е — †7 р. до н. е — давньоримський державний діяч і покровитель мистецтв.

Біографія[ред.ред. код]

Походив зі стародавнього етруського роду Цільнїв (Cilnii)[2]. Гай Цільній Меценат народився, як припускають, між 74 і 64 роками до н. е. і за народженням належав до стану вершників. Меценат був переконаний у необхідності монархічного правління Римом і вважаючи Октавіана найвідповіднішим ідеалу правителя, він став на його бік під час громадянської війни та часто виконував важливі його доручення. Так, він був в числі послів, які повинні були в Брундізії влаштувати примирення Марка Антонія з Октавіаном; під час війни з Секстом Помпеєм йому двічі доводилося заспокоювати народне хвилювання в Римі; після битви при Акціумі він зруйнував задуми молодого Емілія Лепіда. Після закінчення війни Меценат жив у Римі і у відсутність Октавіана Августа вів державні справи, не займаючи ніякої офіційної посади, але був разом з Агріппою найвпливовішим довіреним другом і помічником Августа та брав діяльну участь у всіх діях імператора з облаштування держави і зміцненню влади. У своїх відносинах до Августа він був вільний від низькопоклонства і підлещування і висловлював з повною свободою свої погляди, часто цілком протилежні планам імператора. Своєю близькістю до Августа він користувався для того, щоб стримувати пристрасні пориви, нерідко доводилося імператора до жорстокості. Стали історичними передані Діоном Кассієм (Dio Cass., 54, 6) слова: «Surge tandem, carnifex!» (Та годі ж тобі, м'ясник!), якими Меценат одного разу утримав Августа від підписання багатьох смертних вироків.

Репутація[ред.ред. код]

Кращі поети того часу знаходили в Меценаті уважного і дбайливого покровителя і захисника. Заслуги його перед ними є в той же час і заслугами перед римською (латинською) поезією. Вергілію він надав допомогу проти насильства з боку одного центуріона і клопотався про повернення йому забраних у нього маєтків, про що поет розповідає у своїх «Georgica». Горацію він подарував свій сабінський маєток. Окрім того, допомагав становленню поета Мелісса.

Шанувальник засад Епікурейської філософії, Меценат віддавався насолодам у такій мірі, яка навіть римлянам того часу здавалася надмірною. Був захопленим виноробом. У своєму маєтку у Цизальпійській Галлій виробляв вино, яке називалося «Меценатіан» та користувалося пошаною серед римлян.

Він помер у 8 р. до н. е. (746 від заснування міста Риму), гаряче оплакуваний друзями і всім народом і заповівши все своє майно Августу. З його творів (переважно про предмети природно-історичних) вціліли тільки уривки. Ім'я Мецената, як прихильника витончених мистецтв і покровителя поетів, зробилося загальним.

Літературна діяльність[ред.ред. код]

Меценат сам був здібним письменником та поетом. Вони відрізняються вишуканістю та вибагливістю, застосуванням численних метафор. На жаль, з його творчості зберіглося замало. Найбільш повними є діалоги «Бенкет», «Про мій спосіб життя». Серед віршованих творів значущою є поема у віршах «Прометей».

Примітки[ред.ред. код]

  1. Vgl. Горацій, Оди 4, 11, Ряд. 14-20.
  2. Тацит, Annalen 6, 11, 2.

Джерела[ред.ред. код]

  • Marion Giebel. Maecenas: Freund und Förderer der Talente in Rom, Patron der Stifter. Kester-Haeusler-Stiftung, Fürstenfeldbruck 2000, ISBN 3-931548-01-5.(нім.)