Гай Юлій Гігін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гай Юлій Гігін
лат. Caius Iulius Hyginus
Ім'я при народженні лат. Caius Iulius Iginus
Народився 64 до н. е.
Римська Іспанія
Помер 17[1]
Рим, Римська імперія
Країна Стародавній Рим
Діяльність письменник, міфограф, поет, астроном, граматик
Знання мов латина
Суспільний стан Вільновідпущеник[2]

Гай Юлій Гігін (64 рік до н. е. — 17 рік н. е.) — відомий давньоримській письменник та науковець часів імператора Октавіана Августа.

Життєпис[ред. | ред. код]

Стосовно відомостей про місце народження, а також родини Гігіна немає. За походженням він був або іспанець (іберієць) або грек з Александрії Єгипетської. Був вільновідпущеником імператора Августа. Гай Гігін був учнем граматика Александра Полігістора. У 28 році до н. е. Август призначив Гігіна очільником Палатинської державної бібліотеки. Товаришував з Овідієм та істориком та політиком Клодієм Ліцином.

Гай Гігін займався історією, астрономією, філологією, створював прозаїчні твори, з сільського господарства. Усі ці наукові праці не дійшли дотепер і відомі здебільшого за назвами. Більше за все є дані щодо розробок Гігіна в галузі астрономії. Він досліджував та надав опис сферичності космосу, кліматичних поясів Землі, перелік сузір'їв та планет, описав схід та захід зірок, рух Сонця в екліптиці, сонячні та місячні затемнення.

На його честь названо астероїд і кратер на Місяці.

Твори[ред. | ред. код]

З історії та міфології:

  • «Про життя та справи відомих людей».
  • «Про славних людей».
  • «Приклади» (або «Історії»).
  • «Про троянські роди».
  • «Про богів пенатів».
  • «Про особливості богів».

З географії:

  • «Про розташування італійських міст».

З філології:

  • «Коментар до праць Вергілія».
  • «Книга про Вергілія».
  • «Коментар до творів Гельвія Цинни».

З астрономії:

  • «Астрономія».

З сільського господарства:

  • «Про землеробство».
  • «Про бджіл».

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Funaioli H.. Grammaticae Romanae fragmenta. Lipsiae, 1907. P. 525—538. (лат.)