Гала (яблука)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гала (англ. Gala)
Malus-Gala.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Розові (Rosaceae)
Підродина: Яблуневі (Maloideae)
Рід: Яблуня (Malus)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Malus domestica
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Malus domestica

Гала (англ. gala — «урочистий») — сорт яблука, отриманий в 1957 році у Новій Зеландії селекціонером Дж. X. Кіддом у результаті схрещування Кідс Оранж Реда і Голден Делішеса. Перші сади нового сорту було закладено у 1965 році на його батьківщині, а вже через деякий час з'явились у Бразилії, Канаді, США, Європі. Сорт привернув увагу садівників, насамперед, раннім вступом у плодоношення, високою та регулярною врожайністю, відмінним смаком плодів, які, однак, середніх або нижче середніх розмірів, а їх покривне забарвлення недостатньо яскраве — оранжево-червоний плямисто-смугастий рум'янок майже по всій поверхні.

Зовнішній вигляд яблук викликав побоювання, що покупець, звиклий до великих яскраво-червоних плодів, залишить поза увагою новий сорт. Ситуація швидко змінилася на користь Гали, коли з'явились її яскраво забарвлені мутанти.

У дослідних насадженнях України Гала випробовується з середини 70-х років минулого століття, з 1993 року районований у степовій зоні. У промислових садах поки що займає незначне місце. Його клон Гала Маст перспективний для західного Лісостепу, Степу та Криму.

Опис рослини[ред.ред. код]

Дерево середньоросле, з широкоовальною негустою кроною. Скелетні гілки середньої міцності відходять від стовбура під кутом 45—75°, кінці їх спрямовані догори.

Фрукти і листя детально

Плодоносить на кільчатках, плодових прутиках, верхівках однорічних приростів Зимостійкість і стійкість до парші середня, до борошнистої роси висока. Водночас сорт дуже сприйнятливий до європейського раку.

Цвіте в середньопізні строки. Диплоїд. Життєздатність пилку добра (73—89%), Найкращі запилювачі: Катя, Джеймс Грів, Ельстар.

У плодоношення вступає на шостий—сьомий рік після садіння на сильнорослій підщепі і на третій-четвертий — на карликовій. У молодих дерев урожайність помірна й щорічна, дорослі формують по 55— 80 кг плодів, Сорт схильний до перевантаження врожаєм, при цьому плоди формуються дрібні. Плоди середніх розмірів (115—145 г), досить одномірні, округлі або оругло-зрізано-конічні зі слабкою ребристістю на верхівці, жовті зі смугасторозмитим оранжево-червоним рум'янком на більшій частині поверхні. Шкірочка тонка, щільна, суха. М'якуш світло-жовтий, щільний, соковитий, ламкий, відмінного кислувато-солодкого смаку (4,6 бала).

Знімна стиглість настає в другій декаді вересня, споживча — в листопаді. У сховищі з природним охолодженням плоди зберігаються 2—2,5, в холодильнику — 5—6місяців. Транспортабельність середня. Використовують у свіжому вигляді та на виробництво соків.

Посилання[ред.ред. код]