Галерея Уффіці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 43°46′06″ пн. ш. 11°15′21″ сх. д. / 43.7684389° пн. ш. 11.2559000° сх. д. / 43.7684389; 11.2559000

Галерея Уффіці (Флоренція)
Uffizi Court, Florence, Italy.jpg
Засновано 1559, вперше відкрито у 1765 р.
Розташування Італія Італія Флоренція, П'яццале дельї Уффіці
Відвідувачі 1.553.951 (2008 рік)
Директор Антоніо Навалі, 2010 р.
Сайт [1]

Галере́я Уффі́ці (італ. Galleria degli Uffizi, буквально — «галерея канцелярій») — палац у Флоренції, побудований в 15601581 р., що і зараз є одним з найбільших і найзначиміших музеїв європейського образотворчого мистецтва.

Історія[ред.ред. код]

Історія Уффіці починається в липні 1559 р., коли правитель Флоренції Козімо I Медічі замислив об'єднати всі адміністративні служби міста в загальному просторому палаці. Для реалізації проекту був запрошений майстер Джорджо Вазарі, який і почав роботу в 1560 р. Для будівництва палацу було звільнено велику ділянку між площею П'яцца делла Синьйорія і річкою Арно шляхом придбання усіх житлових будівель, які там знаходились.

В новий комплекс увійшла стародавня церква Сан П'єро Скераджіо, від якої досі збереглись сліди зовні в абсиді зі сторони вулиці вія делла Нінна і в самій будівлі. В 1565 році будівництво було майже завершене, включаючи довгий "коридор" Вазарі, який перетинаючи річку Арно по мосту Понте Веккьо, з'єднує Уффіці з Палаццо Пітті і пішохідну естакаду, що веде з вія Нінна в Палаццо Веккьо.

Вписуючи комплекс Уффіці, який побудований у стилі шістнадцятого сторіччя в середньовічний історичний центр Флоренції, Вазарі намагався не порушити гармонії міської структури тринадцятого сторіччя, спрямовуючись, перш за все, на створення сценічного ефекту масивного Палацу Веккіо. Наступник Козімо, Франческо I, прихильник науки і мистецтв, вирішив перебудувати лоджію, що вінчає будівлю, для створення приміщень під свої колекції предметів мистецтва, зброї, наукових знахідок, лабораторій.

Роботи з перебудови комплексу були доручені наступнику Вазарі архітектору Бернардо Тіманте Буонталенті (1536-1608) в 1580 році (Вазарі помер в 1574 році). В 1586 році роботи з перебудови були завершені і з цього часу в нових приміщеннях комплексу Уффіці були зібрані всі твори, які раніше знаходились в Палаццо Веккіо і Палаццо Медічі, що належали Козімо старшому, Лоренцо Медічі і батьку Франческо, Козімо I.

Протягом століть, завдяки послідовникам Франческо I галерея поповнювалась шедеврами мистецтва. Один з них - Великий Герцог Пьєтро Леопольдо - зібрав в одне ціле всі твори власності Медічі, які ще були розпорошені по маєткам Риму і Флоренції. Саме йому належить заслуга в тому, що він почав упорядковувати галерею за сучасними музейними критеріями і відкрив її широкій публіці.

Побутування галереї, історичні умови[ред.ред. код]

Галерея Уффіці, вигляд у бік площі Синіорії

Анна Марія Луїза Медичі (11 августа 1667 - 18 февраля 1743), сестра Жана Гастона, була останньою в згасаючому роду Медичі.Як спадкоємиця майна родини, склала заповіт, за яким надала гроші на утримання Галереї Уфііці, палаццо Пітті та вілли Медичі за умов, що жодна з частин цього майна не може бути вилучена зі столиці Великого герцогства Тосканського.

Але обмежені реорганізації такі відбулися в межах міста Флоренція. Так, частка скульптур була передана з Уффіці в музей Барджелло. Це зроблено з необхідності розширити виставкові площі для показу речей зі сховищ. Палаццо Пітті отримав нові відділи, серед яких - Музей екіпажів і карет, Музей виробів з срібла, Музей поцеляни, Галерея костюмів (тобто музей історії моди), Музей натюрмортів ( Вілла Поджо а Кайяно ).

В трагічну повінь третього листопада 1966 року Флоренція зазнала найбільших руйнувань від природного лиха за період з 1557 року. Рівень води в деяких містах перебільшував позначку в два метри. Найбільшого рівня вода досягла в районі Санта-Кроче — близько 6,7 метрів. Були загиблі серед мешканців міста (не менше 100 осіб). Серед пошкоджених опинились історичні помешкання, церкви, низка музеїв, серед яких і Галерея уффіці, що розташована неподалік від бурхливої річни Арно.

1993 року був висаджений у повітря автомобіль із вибухівкою на сусідній з галереєю вулиці деї Георгофілі. Було убито п'ятеро невинних людей і значно пошкоджено залу Ніоби галереї. Скульптури та інтер'єр зали були реставровані, але назавжди втрачені історичні фрески.

В серпні 2007 року під час зливи були затоплені частка залів галереї через пошкоджений дах. Музей припинив роботу, а відвідувачі були евакуйовані.

Колекція[ред.ред. код]

Після того, як рід Медічі згас, колекція продовжувала поповнюватися. На початок 21 століття вона нараховує низку шедеврів таких італійських майстрів, як Джотто, Боттічеллі, Леонардо да Вінчі, Рафаель, Джорджоне, Тиціан, Паоло Учелло, Джованні Батіста Сальві (Sassoferrato), фра Філіппо Ліппі, Чімабуе, П'єро делла Франческа тощо. Тут також колекція автопортретів художників різних країн, малюнки і гравюри старих італійських майстрів, окремі зразки античної скульптури.

Зібрання автопортретів — найраніша колекція автопортретів і найзначніша загальновизнана колекція у світі — становить 1600 робіт, її почав збирати ще герцог Леопольдо де Медічі у 1664 році.

В 20 столітті керівництво галереї передивилося концепцію придбань і почало активно купувати картини неіталійських митців. Адже художня ініціатива була втрачена Італією ще в 18 столітті. Відтак Галерея Уффіці також почала купувати картини видатних майстрів інших країн. Ранній нідерландський живопис представляють роботи Рогіра ван дер Вейдена, Гуго ван дер Гуса,Ганса Мемлінга.

Серед німецьких майстрів - Альбрехт Дюрер та Лукас Кранах Старший, Ганс Гольбейн молодший. Фламандці Рубенс та Ван Дейк представлені декількома картинами. Французька збірка навпаки - невелика, але і без неї тут є на що подивитися.

Галерея[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Клаудио Пешио. Уффици. - Флоренция: Bonechi Edizioni "il Turismo" - 2004 - 140 с. (рос. мовою)

Посилання[ред.ред. код]