Галерій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Галерій
Gaius Galerius Valerius Maximianus
Romuliana Galerius head.jpg
Імператор
Початок правління: 1 березня, чи 21 травня 293 (як цезар), 1 травня 305 як Авґуст
Кінець правління: 311 р.
Попередник: Максиміан та Діоклетіан
Наступник: Максиміан II Дая, Костянтин Великий та Ліціній
Дата народження: 250
Місце народження: Felix Romuliana (Сербія)
Дата смерті: 311
Місце смерті: поблизу Сердика
Діти: Валерія Максимілла, Кандідіанус
Мати: Ромула

Гай Галерій Валерій Максиміан (лат. Gaius Galerius Valerius Maximianus бл. *250 року, Felix Romuliana тепер Сербія, †311 році, Сердика) — імператор у римській тетрархії у 305 — 306 роках. Спочатку як Цезар потім як Авґуст (305/311).

Військова кар'єра[ред.ред. код]

Галерій народився в малому поселенні в Дакії на Дунаї неподалік від Felix Romulianaу. Тепер це маленьке поселення Заєчар (Zaječar) у Сербії. Батьки його були сільськими жителями, і сам він у юності був пастухом, поки не пішов у військову службу. Грубий і суворий, іноді жорстокий, він був хоробрим солдатом, що дозволило йому зробити запаморочливу військову кар'єру. Імператор Діоклетіан, організовуючи імперію на нових засадах, призначив його у 293 році одним з цезарів, усиновив і видав за нього свою дочку Валерію. Прямим обов'язком Галерія було управління Дунайськими провінціями Іллірією, Македонією, Грецією та Критом. Резиденцією Галерія був Сірмій на річці Саві (нині Сремська Мітровіца). Після декількох років військових дій проти сарматів і готів на Дунаї, Галерій прийняв командування над військами, які повинні були захищати східні кордони Імперії від нападів з боку перського шаха Нарсеха з династії Сасанідів. Зазнавши спочатку поразки в битві біля міста Карр, Галерій на наступний рік отримав перемогу у вирішальній битві. Перемога дозволила повернути провінції в області Тигра, втрачені при Валеріані і надовго забезпечила міцний мир з сасанідським Іраном, що підсилило вплив Галерія на Діоклетіана.

Переслідування християн[ред.ред. код]

Галерій ще маючи титулу Цезаря брав участь у переслідуваннях християн, які почалися в 303 році (перший едикт проти християн — 23 лютого 303 року). За одними даними, ініціатором переслідувань був сам Діоклетіан, за іншими (наприклад, так стверджував Лактанцій), ревний язичник Галерій особисто переконав Діоклетіана почати переслідування. Так чи інакше, Галерій брав у них активну участь і продовжив їх під час власного правління.

Авґуст[ред.ред. код]

Руїни резиденції Галерія в Гамзиграді, Сербія.
Фоліс Галерія

1 травня 305 року Діоклетіан згідно з порядком спадкування, який встановив сам, склав з себе обов'язки імператора, Галерій став авґустом, тобто старшим за рангом імператором, на Сході, де він управляв балканськими провінціями і Малою Азією. Формально він підпорядковувався Констанцію Хлору, авґусту заходу, але оскільки Галерій домігся призначення двох своїх ставлеників, Флавія Валерія Севера і свого племінника Максиміана Даю, цезарями у обох частинах Імперії, то фактично він і був її верховним правителем. Коли у 306 помер Констанцій Хлор, Галерій наполіг на тому, щоб Север керував західною частиною Римської імперії. Легіони Галерия самовільно проголосили авґустом заходу сина Констанція — Костянтина, який не мав навіть титулу цезаря. Галерій зробив Костянтина цезарем і конфлікт було залагоджено. Однак Север у тому ж році був усунений від влади і незабаром убитий Максенцієм — сином колишнього імператора Максиміана. Галерій вторгся до Італії, але був змушений відступити. У 308 році Галерій переконав Діоклетіана і Максиміана зустрітися з ним у Карнунті на Дунаї (40 км на схід від Відня) і оголосити Максенція узурпатором. 11 листопада Галерій проголосив авґустом західної частини імперії Ліцинія, який мав реальну владу лише над дунайськими територіями. Одночасно авґустом себе проголосив Максимін Дая, після чого Галерій був змушений той же титул дати і Костянтину.

Взимку 310 — 311 Галерій важко захворів і вважаючи, що хвороба була послана в покарання богом християн, оприлюднив едикт від 30 квітня 311 року, яким знову дозволялися їх молитовні зібрання. Незабаром після цього він помер.

Посилання[ред.ред. код]


Корона принца крові Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.