Галицька Соціалістична Радянська Республіка
|
|||||||||||||||||||||||||
Га́лицька Соціалісти́чна Радя́нська Респу́бліка — територіальне утворення, проголошене 15 липня 1920 року Галицьким революційним комітетом (Галревком) на частині західноукраїнських земель під час польсько-радянської війни 1920 року зі столицею в Тернополі.
Створення ГСРР відбулося за директивами з Москви і під безпосереднім керівництвом Володимира Леніна.
Зміст |
Історія [ред.]
Галицька Соціалістична Радянська Республіка була створена керівництвом РСФРР під час походу Червоної армії на Польщу як політична структура та плацдарм для подальшої комуністичної експансії в Центральну Європу. Галревком 15 липня 1920 року опублікував декларацію «До працюючих всього світу, до урядів Соціалістичних Радянських Республік і до урядів усіх капіталістичних держав», у якій проголосив про створення ГСРР.
На місцях формувалися сільські, містечкові й повітові ревкоми. Запроваджувались чужі для галичан радянські порядки: організовувалася примусова здача хліба, свідомі українці піддавалися терору. Фактично всі справи вирішувало військове командування.
Наприкінці липня Червона армія вступила на територію Галичини і 1 серпня Галревком перебрався в Тернопіль, де ухвалив декрет «Про встановлення радянської влади в Галичині».
Декретами Галревкому було ліквідовано приватну власність на засоби виробництва, встановлено 8-годинний робочий день, відокремлено церкву від держави та націоналізовано церковні маєтки, запроваджувалась єдина трудова школа із семирічним навчанням, націоналізовувалася земля.
1 серпня опубліковано декрет № 1 Галревкому про встановлення радянської влади в Галичині; Постанова про конфіскацію поміщицької землі, врожаю і сільськогосподарського реманенту і про передачу їх органам радянської влади; Тимчасова інструкція про організацію органів радянської влади; Декларація № 2 про права й обов'язки робітників в ГСРР; Декрет № 2 про відокремлення церкви від держави і школи.
В серпні опубліковані декларація № 3 в справі народної освіти; звернення Галбюро при політвідділі 1-ї Кінної армії до населення Східної Галичини з закликом взяти активну участь у радянському будівництві; декларація Галревкому про монополію на харчові і головні вироби фабрично-заводської промисловості.
11 серпня відбувся в Тернополі перший пленум ЦК КПГ, на якому затверджено новий склад п'ятичленної колегії Галревкому (Політбюро ЦК КПГ): В. Затонський (голова), М. Баран (заступник голови), М. Левицький, К. Литвинович, А. Бараль.
16 серпня видано декрет № 3 про мобілізацію галичан, які перебувають на території РСФРР і УСРР.
23 серпня голова Галревкому В.Затонський доповідав В.Леніну, що крах Галицької СРР викликаний не лише боєздатністю польсько-українських військ, але й форсованими діями Раднаркому РСФРР та Галревкому, які силою, згори, насаджували у Східній Галичині радянську владу.
Не пізніше 25 серпня видані -декрет № 4 про скасування обов'язкової державної мови. декрет № 6 про утворення відділу внутрішніх справ. декрет № 7 про утворення військового відділу. декрет № 8 про здачу населенням зброї. декрет № 9 про заборону виробництва і продажу алкогольних напоїв. декрет № 10 про організацію міліції.
25 серпня видано декрет № 16 про організацію громадського харчування та декрет № 17 про введення трудового харчового пайка.
28 серпня — декрет № 12 про активне і пасивне виборче право по виборах до органів радянської влади в ГСРР та декрет № 18 про народні суди, революційні трибунали і касаційний трибунал в ГСРР.
29 серпня побачила світ тимчасова постанова відділу праці і соціального забезпечення Галревкому про організацію відділів праці і соціального забезпечення при повітревкомах.
Не пізніше 30 серпня вийшла постанова про організацію відділу народної освіти.
У вересні вийшло звернення до трудящих Галичини з закликом добровільно вступати до лав Червоної армії та декрет Галревкому про хлібну розкладку.
3 вересня видано декрет № 20 про утворення кооперативного комітету Галичини.
9 вересня — декрет № 15 про робітничо-селянську інспекцію.
11 вересня вийшли декрет № 21 про організацію відділу народної освіти; постанова про організацію відділів народної освіти при повітових і місцевих ревкомах та про педагогічні школи; постанова про організацію професійних шкіл; декрет № 22 та постанова про введення єдиної трудової школи.
13 вересня вийшов декрет про організацію відділу пошт і телеграфу.
15 вересня видано декрет № 23 про грошові знаки.
Не пізніше 17 вересня -постанова земельного і харчового відділу про експропріацію поміщицького майна та постанова продовольчого відділу Галревкому про встановлення твердих цін на продукти харчування.
У зв'язку з провалом походу Червоної армії на Варшаву 15 вересня 1920 року Галревком покинув Тернопіль, а 21 (23 ?) вересня 1920 року після відступу Червоної армії з території Галичини ГСРР припинила своє існування.
Склад і керівний орган [ред.]
До складу ГСРР увійшли:
- Бережанський, Борщівський, Бродівський, Бучацький, :Гусятинський, Заліщицький, Збаразький, Зборівський, Золочівський, Підгаєцький, Рогатинський, Скальський, Теребовлянський, Сокальський, Тернопільський, Чортківський і, частково, Бібрський, Кам'янко-Струмилівський, Перемишлянський, Радехівський повіти (територія сучасної Тернопільської і частково Львівської областей).
Найвищим керівним органом республіки став Галицький революційний комітет (Галревком).
Державна влада зосереджувалася в руках Галревкому та в його відділах — спочатку 12-ти, а згодом 18-ти, а також у Галицькій надзвичайній комісії для боротьби з контрреволюцією. На місцях створювалися сільські, містечкові і повітові ревкоми. Місцем перебування Галревкому став Тернопіль. До складу Галревкому входили В. Затонський (голова), М. Баран (заступник голови), М. Левицький, К. Литвинович, Федір Конар (Палащук), І. Немоловський та інші[1].
Офіційні мови [ред.]
Офіційними мовами були визнані польська, українська та їдиш. Ревком прийняв декрет № 4 «Про ліквідацію державної мови». Всі мови, якими користується трудяще населення республіки, оголошувалися рівноправними: кожен громадянин мав право звертатися до всіх радянських установ з усіх питань усно або письмово своєю рідною мовою[2].
Грошовий обіг [ред.]
На території Галицької СРР в обігу були гроші різних валютних систем: царської Росії і Тимчасового уряду — рублі і «керенки», австро-угорські корони, німецькі марки та воєнні гроші «ост-рублі» і «ост-марки», польські марки, численні місцеві паперові гроші. Крім цих грошей, в обігу також були гроші країн Антанти — франки, фунти стерлінгів, долари.
Кінець історії [ред.]
 Основні державні та адміністративно-територіальні формування на території Тернопільщини |
| Теребовлянське князівство |
| Західноукраїнська Народна Республіка |
| Галицька Соціалістична Радянська Республіка |
| Тернопільське воєводство |
| Тернопільська область |
Під вечір 15 вересня почався загальний наступ Дієвої армії УНР на лінії антибільшовицького фронту. Частини армії форсували р. Дністер в районах Єзуполя, Нижнева і Городенки для наступу на Бучач — Чортків — Теребовлю з метою звільнення Поділля. У Монастириськах вже ввечері відбувся врочистий вступ під сурми і «Ще не вмерла Україна!» до міста 6-ої стрілецької дивізії Дієвої армії УНР.
16 вересня. Сили Дієвої армії УНР були під Озерянами.
18 вересня Дієва армія УНР на східному березі Збруча; просування підрозділів на Проскурів — Дунаївці.
19 вересня до Тернополя увійшли сили 6-ї польської армії та Дієвої армії УНР; бої 6-ої стрілецької дивізії армії УНР в районі Підволочиська.
20 вересня польсько-українські сили звільнили від червоноармійців Збараж, Вишневець та Скалат і перейшли за Збруч, 21 вересня ввійшли у Гусятин.
21 вересня відбувся постфактум розпуск Галревкому і повітревкомів.
Посилання і примітки [ред.]
- ↑ Петро Гуцал. Тричі був Тернопіль столицею
- ↑ Образование Галицкой ССР в 1920 г.
Джерела, посилання ті література [ред.]
- Сливка Ю. Ю. Галицька Соціалістична Радянська Республіка 1920 // Енциклопедія історії України. — Т. 2. — К.: Наукова думка, 2005., стор. 29
- Довідник з історії України
- Паперові гроші східної Галичини
- Norman Davies White Eagle, Red Star: the Polish-Soviet War, 1919-20, Pimlico, 2003, ISBN 0-7126-0694-7. (First edition: St. Martin's Press, inc., New York, 1972)
- Василь Верига, Галицька Соціялістична Совєтська Республіка 1920 р., НТШ 1986, том 203
- Тищик Б. Й. Галицька Соціалістична Радянська Республіка (1920 р.). Львів, 1970
- Сливка Ю. Ю. Боротьба трудящих Східної Галичини проти іноземного поневолення. К., 1973
- Возз'єднання західноукраїнських земель з Радянською Україною. К., 1989
- Інститут історії України [1]
