Галицький Кузьма Микитович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Галицький Кузьма Микитович
Народився 12 (24) жовтня 1897(1897-10-24)
Таганрог
Помер 14 березня 1973(1973-03-14) (75 років)
Москва
Країна СРСР СРСР
Приналежність Радянська армія Радянська армія
Роки служби 19181962
Звання Генерал армії Генерал армії
Війни/битви Громадянська війна в Росії
Радянсько-фінська війна
Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна
Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Суворова I ступеня
Орден Кутузова 1 ступеня Орден Богдана Хмельницкого I ступеня
Орден Червоної Зірки

Кузьма́ Мики́тович Га́лицький ( * 12 (24) жовтня 1897(18971024) — 14 березня 1973) — радянський військовий діяч, генерал армії, Герой Радянського Союзу. Член ЦК КП(б)У в 1949-1956 роках.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 12 (24) жовтня 1897 році в місті Таганрог в родині залізничника. У 1912 році закінчив ремісничу школу, працював помічником слюсаря в залізничних майстернях депо станції Таганрог, згодом — помічником машиніста паровозу.

У 1917 році призваний в царську армію, унтер-офіцер.

У 1918 році вступив до лав Червоної Армії. В Громадянську війну командував взводом, ротою, батальйоном, був помічником начальника штабу бригади, брав участь в боях на Південному та Південно-Західному фронтах.

У 1927 році закінчив Військову академію імені Фрунзе. З 1927 — начальник штабу полку, потім — командир полку 1-ї Пролетарської Московської стрілецької дивізії.

У липні 1938 року був заарештований і до травня 1939 року перебував під слідством.

У 1939 — 1940 роках командував 24-ю Самаро-Ульяновською Залізною двічі Червонопрапорною стрілецькою дивізією, брав участь в Радянсько-фінській війні. Генерал-майор від 4 липня 1940 року.

З червня 1941 року по березень 1942 року — командир стрілецької дивізії, корпусу, заступник командувача армією на Західному і Північно-Західному фронтах.

З вересня 1942 — командуючий 3-ю ударною армією. З листопада 1943 — травень 1945 — командував 11-ю гвардійською армією, які входили до складу військ Калінінського, 1-го Прибалтійського і 3-го Білоруського фронтів. Брав участь в прикордонному бою 1941 в Білорусі, в битві під Москвою, в Великолукській, Невельській, Городоцькій операціях 1942-43, в операціях по розгрому німецьких військ в Білорусі (1944) і Східній Прусії (1945).

З 1945 — 1946 роки — командуючий військами Особливого округу.

З 1946 — 1951 роки — командуючий військами Прикарпатського військового округу.

З 1951 — 1954 роки — командуючий військами Одеського військового округу.

З 1955 по 1958 роки — командуючий військами Північної групи військ.

З 1958 по 1961 роки — командуючий військами Закавказького військового округу.

З 1962 року — у відставці. Помер 14 березня 1973 року. Похований у Москві.

З 1951 по 1959 роки обирався депутатом Верховної Ради Української РСР II-го та III-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР II-V скликань.

Нагороди[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Советская военная энциклопедия в 8-ми томах, том 2.

Посилання[ред.ред. код]